Південна Азія займає всього 4% території земної кулі, але тут проживає майже 20% населення світу. Перенаселеність загострює цілу низку проблем регіону: бідність, відсталість, економічна залежність від інших країн, безробіття, неписьменність.
Найбільша країна регіону – Індія, єдина належить до аграрно-індустріальних країн, інші є аграрними. Сільське господарство має екстенсивний характер, йому властиві багатоукладність і малоземелля селян. Провідною галуззю є рослинництво. Колоніальне минуле регіону проявляється в аграрно-сировинній спеціалізації регіону у МГПП. Індія і Шрі-Ланка – найбільші в світі виробники та експортери чаю та спецій. На Бангладеш припадає 80% світового продажу джуту і джутових виробів, одну з найважливіших статей експорту Пакистану становить бавовна і вироби з неї.
Індія – один з лідерів серед країн, що розвиваються. Вона займає перші місця за видобутком вугілля, виробництвом мінеральних добрив, бавовняних тканин, тваринних та рослинних жирів; друге місце за видобутком залізної руди, виробництвом електроенергії та цукру; третє – за виплавкою сталі та видобутком марганцевої руди. Країна виробляє обладнання для АЕС, космічні апарати, комп‘ютери тощо. За обсягом ВНП Індія посідає місце у другому десятку країн світу, проте за цим показником в розрахунку на душу населення -- лише у другій сотні. Провідною галуззю індійської економіки залишається сільське господарство. Індія – країна давньої землеробської культури. В аграрному секторі зайнято 60% економічно активного населення. За обсягом сільськогосподарського виробництва держава займає четверте місце в світі. Вона одна з найкрупніших виробників чаю, арахісу, цукрової тростини, зернобобових, спецій. В територіальній структурі господарства Індії зберігається провідна роль чотирьох економічних столиць (Мумбай, Колката, Ченнай і Делі).
Індія – найбільш багатонаціональна країна світу. В ній, за деякими оцінками, нараховується понад 500 народностей і племен, які послуговуються понад 800 мовами та діалектами.
Регіон Південної Азії є досить привабливим для міжнародних туристів. Так в Непалі (на кордоні з Китаєм) знаходиться найвища вершина світу – г. Джомолунґма (Еверест). Багато цікавого запропонують туристам Індія, Бутан, Шрі-Ланка і Мальдіви.
Японія є високорозвинутою постіндустріальною країною, яка посідає провідні позиції в світі за економічною потужністю та за розміром ВНП на одного жителя.
Японія має вигідне економіко-географічне положення у центрі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, який став одним із головних економічних центрів світу.
В Японії розвинуті усі галузі сучасного господарства. У ньому поєднуються високоінтенсивні виробництва, що базуються на високих технологіях, і невиробнича сфера, зорієнтована на високі стандарти життя. У промисловості досягнуто високих рівнів автоматизації, кібернетизації і роботизації виробництва, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій. Важливою рисою економіки Японії є співіснування великої кількості дрібних підприємств із концернами-гігантами. Шість основних промислово-фінансових груп контролюють практично всі сфери економічного життя країни.
У територіальній структурі господарства країни виділяється район високої концентрації промисловості на узбережжі Тихого океану (Тихоокеанський промисловий пояс) і Периферійна зона – узбережжя Японського моря. Обмеженість ресурсів власної сировини призвела до концентрації промислового виробництва в районах, найближчих до імпортної сировини (порти східного узбережжя Токіо, Йокогама, Осака і Кобе). Саме тут сформувався головний промисловий пояс країни, в якому виробляється до 90% промислової продукції. В Тихоокеанському промисловому поясі зосереджено близько 70% населення країни. Міські агломерації Тихоокеанського узбережжя (Токіо – Йокогама, Осака – Кобе – Кіото, Наґоя) і розташовані між ними міста утворили єдину систему міських поселень – Токійський мегалополіс (Токайдо), який є найбільшим в світі. У ньому проживає близько 60 млн чоловік.
Роль сільського господарства в економіці країни невелика. Воно дає менше трьох відсотків ВНП країни і забезпечує всього 70% потреб населення у продовольстві. Японія – найбільший у світі імпортер сільськогосподарської продукції. Головні галузі спеціалізації сільського господарства: рисосіяння, плодоовочівництво і рибальство. На північному сході та узбережжі Японського моря простягається так званий рисовий пояс. Японія веде рибний промисел у всіх районах Світового океану. Країна є світовим лідером із вилову риби та морепродуктів.
У МГПП Японія є одним зі світових фінансових центрів (15% прямих зарубіжних інвестицій світу), а також найбільшим виробником продукції наукоємких високо-технологічних галузей (Sony, Panasonic, Toshiba). Країна – найбільший у світі виробник автомобілів (Toyota, Lexus, Honda, Nissan, Subaru).