На даній карті представлено країни регіону Північна Америка (Англо-Америка). До цього регіону відносяться крім, США, Канади, ще три залежні території: Ґренландія (Данія), Бермудські Острови (Велика Британія), Сен-П’єр і Мікелон (Франція). Окремо показано Гаваї (50-й штат США), які знаходяться в Тихому океані за 4 000 км від західного узбережжя США.
Англо-Америка один із головних економічних і політичних центрів світу. В ньому провідну роль відіграють наймогутніша країна світу США та одна з провідних індустріальних держав – Канада. Обидві країни входять до великої сімки. Їх економіки тісно інтегровані між собою.
США – високорозвинута постіндустріальна країна. Майже 70% працюючих країни зайняті у невиробничій сфері. На США припадає чверть світового промислового виробництва. Особливе значення мають новітні наукомісткі виробництва: точне та транспортне машинобудування, хімічна промисловість, кольорова металургія, електроенергетика. Традиційно важливу роль продовжують відігравати текстильна і харчова промисловість.
Сільське господарство США – високоінтенсивне і багатогалузеве. Воно задовольняє внутрішні потреби країни у продовольстві та сировині і забезпечує значну частину експортних надходжень. Основною ланкою сільського господарства є ферми, для яких характерний високий рівень технічного та наукового забезпечення і, як результат, висока продуктивність праці.
По території країни простежується чітка зональна спеціалізація сільського господарства. Тут виділяють наступні сільськогосподарські пояси:
· пшеничний – від Канади до Техасу;
· кукурудзяний – центральні рівнини;
· бавовниковий – долина річки Міссісіпі;
· молочний – штати Приозер’я;
· пояс пасовищного м’ясного скотарства – гірські штати заходу;
Найбільшим районом овочівництва та садівництва є Каліфорнія, яка дає половину світового збору лимонів та третину – апельсинів. На Центральних рівнинах вирощують сою і соняшник, у Флориді та на Гаваях – цукрову тростину, в приатлантичному узбережжі – тютюн, арахіс, бавовник.
У територіальній структурі господарства США простежуються певні відмінності. Північна частина країни (промислова Північ) виробляє більше половини різноманітної промислової та сільськогосподарської продукції. Найбільші центри – Чикаґо, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія. Тут сконцентрована майже половина населення країни (мегалополіси Приатлантичний БосВаш – 50 млн чоловік і Приозерний ЧиПітс – 35 млн чоловік).
Південь спеціалізується на добувній, хімічній та текстильній промисловості, а також на окремих галузях сільського господарства. На узбережжі Мексиканської затоки сформувався найбільший у світі нафто-газовий комплекс (штати Техас, Луїзіана, Оклагома).
Західна частина є районом більш пізнього освоєння, але за темпами розвитку випереджає інші. Тут переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство та туризм. Лос-Анджелес називають авіа-ракетокосмічною столицею, також тут знаходиться центр кіноіндустрії Holliwood. Лас-Вегас – центр ігорного бізнесу та розваг. Від Сан-Франциско до Сан-Дієґо простягнувся Каліфорнійський мегалополіс Сан-Сан, з населенням 25 млн чоловік.
Сучасній американській економіці притаманна висока концентрація виробництва та капіталу. Найбільші американські компанії, за своїм характером, є транснаціональними (General Motors, General Electric, Boeing, ІВМ, Microsoft та інші). Держава сприяє розвиткові найновіших наукомістких галузей промисловості, фінансує перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі та суміжних областях.
Канада займає північну частину материка. За площею ця країна поступається тільки Росії. Канада входить до Британської Співдружності Націй і формально главою держави тут є англійська королева, яка призначає генерал-губернатора за рекомендацією прем’єр-міністра держави. Канада – федеративна країна, в якій обов’язки глави держави виконує прем’єр-міністр.
За багатством природно-ресурсного потенціалу Канада посідає одне з перших місць у світі.
Канада є країною переселенського капіталізму, її розвиток відбувався при збереженні політичної залежності від метрополії, під впливом європейського, а пізніше американського капіталу. Важливою рисою сучасної економіки, пов’язаною з колоніальним минулим країни, залишається експортно-сировинна спрямованість економіки та залежність від іноземного капіталу. Понад 50% національної економіки контролюється іноземним капіталом, близько ¾ якого є американським. Сировинні галузі експортують від 25% до 60% своєї продукції. На світовий ринок Канада вивозить мінеральну, лісову сировину та деякі види сільськогосподарської продукції. Майже ¾ канадського експорту припадають на США.
У розміщенні господарства характерною є висока територіальна концентрація на півдні країни, меншою мірою – в центральних провінціях Онтаріо і Квебек. Тут зосереджені всі галузі обробної промисловості і райони видобутку мінеральної сировини. Найбільші промислові центри – Монреаль, Торонто. Північні території знаходяться в стадії освоєння. В районах із екстремальними умовами життя ведеться видобуток деяких видів корисних копалин і поширені традиційні заняття місцевого населення (морський звіробійний промисел, рибальство, полювання на оленів та пушних звірів). Степові провінції (Саскачеван, Манітоба, Альберта) є головними сільськогосподарськими районами. Вони спеціалізуються на зерновому господарстві, м’ясному скотарстві, вівчарстві. Канада також вирощує цукрові буряки й є експортером пшениці та ячменю.
У 1999 р. ООН визнала Канаду найпривабливішою для життя людей країною. Ця оцінка пов’язана, насамперед, з рівнем соціальних гарантій, системи страхування, різноманітних пільг, умов побуту та відпочинку тощо. Досягнення Канади у цій царині визнані у всьому світі.
КРАЇНИ АМЕРИКИ
Українська