Зайнятість населення у окремих галузях господарства визначається у відсотках від економічно активного населення (працюючого), яке представлене часткою працездатного населення, безпосередньо зайнятого в суспільному виробництві. В більшості промислово розвинутих країнах до працездатного населення відносять громадян, що досягли 15 років. У країнах, що розвиваються, ця межа починається з 12-14 років, а в окремих африканських країнах – навіть з шестирічного віку.
Структура зайнятості населення віддзеркалює структуру господарства і рівень соціально-економічного розвитку країни. Основною тенденцією в структурі зайнятості в світі є збільшення кількості зайнятих в обслуговуючих галузях за рахунок зменшення частки зайнятих у матеріальному виробництві. На зміну аграрної та індустріальної епох приходить постіндустріальна, яка характеризується постійним збільшенням ролі невиробничої сфери і перетворенням її в головну в світовій економіці.
У розвинутих країнах частка населення, зайнятого в індустріальних галузях господарства, коливається від 35 до 40%, а частка працюючих в сільському господарстві і суміжних галузях постійно зменшується (5-20%). У той же час кількість зайнятих у невиробничій сфері, особливо у торгівельно-фінансовій, банківській та управлінській діяльності сягає 50%, а в країнах великої сімки – 70%.
У більшості країн, що розвиваються, в структурі зайнятості значно переважає питома вага сільського господарства, менше представлена сфера послуг, найменше – індустріальні галузі. Це пояснюється аграрним характером економік і низькою продуктивністю праці в сільському господарстві, що розвивається переважно екстенсивним шляхом; а також поширенням дрібної торгівлі.
В багатих країнах-нафтоекспортерах, заможних курортних острівних державах і Нових індустріальних країнах структура зайнятості подібна до структури зайнятості у високорозвинутих країнах (до 70% працюючих зайнято в сфері послуг).
У постсоціалістичних країнах у промисловості зайнято до 40%, в сільському господарстві і суміжних галузях – до 20% працюючих. У невиробничій сфері зайнято близько 30%, але на відміну від розвинутих країн тут більшість працює у закладах освіти, охорони здоров’я, культури. В той час, як банківська, торговельна та управлінська сфери знаходяться в стадії становлення. Таким чином структуру зайнятості можна вважати одним із ключових показників рівня розвитку країни і використовувати при її характеристиці.
НАСЕЛЕННЯ СВІТУ
Українська