🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

§ 3. Сучасна політична карта світу (підручник)

Розділ І. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 1. Політична карта світу

§ 3. Сучасна політична карта світу

1. Пригадайте, яку тематичну карту називають політичною.

2. Пригадайте з курсу загальної історії, які основні події відбулися в світі в Новітній період.

ОДИНИЦІ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ. Звісно ж, ви вже обізнані з політичною картою світу: певно, не раз вдивлялися в кольорові плями країн, простежували за звивистими лініями кордонів, шукали цятки столиць. Насправді ж за пунктирами, що розділяють держави, за територіями країн, що зафіксовані на картографічній основі, приховано долі народів: криваві війни за право володіти певною частиною землі, здобуття незалежності, розчарування від марності сподівань жити у власній державі...

Політична карта світу – це географічна карта, що відображає розташування країн, їх кордони та столиці. Політична карта віддзеркалює політико-географічні зміни, що відбуваються в суспільстві: утворення нових незалежних країн, об'єднання чи розділення територій вже існуючих, зміну їх столиці, втрату чи здобуття суверенітету тощо. Історична й географічна динаміка – головні ознаки політичної карти світу та його окремих регіонів.

Політична карта, яка виникла з утворенням перших держав, відображає їх просторове розміщення. Знання про неї вкрай необхідні сучасній людині, яка має уявляти, де знаходиться Лаос чи Мозамбік; розуміти, чому до Мальти не можна доїхати потягом; знати, що Словенія і Словаччина, Іран та Ірак, Швеція і Швейцарія – це різні держави. Завдяки політичній карті певного історичного періоду ми можемо знайти місце розташування Вавилону, Австро-Угорщини, Радянського Союзу та інших колишніх держав.

У сучасному світі за політико-територіальними ознаками розрізняють території, країни, держави

Карта. Політична карта світу

Територія – частина земної поверхні з природними і створеними людиною ресурсами, що має певні просторові межі (протяжність, площу) та географічне положення. Країна – це територія з визначеними кордонами і населенням, яка може бути залежною або незалежною. Держава – незалежна (суверенна) країна з певною територією, господарством і політичною владою. Отже, держава є особливою формою організації суспільства, об’єднаного спільними соціальними і культурними інтересами, яке займає певну територію, має власні системи управління і безпеки, володіє внутрішнім і зовнішнім суверенітетом. Сучасна політична карта світу охоплює понад 260 одиниць, переважна більшість з них (193) – держави.

Основні політико-географічні одиниці політичної карти

Робота з картою

1. Назвіть найбільші за площею території держави. В яких історико-географічних регіонах світу вони розташовані?

2. Назвіть країни, що розташовані в тому самому історико-географічному регіоні світу, що й Україна.

3. Чи є колонії в Європі? Наведіть приклади.

4. В яких регіонах світу зосереджена найбільша кількість колоній?

Екстериторіальні елементи

Цікаво, що суверенітет держави поширюється й на території посольств та консульств, а також літаки, судна і навіть морські кабелі, розміщені поза межами власне території держави.

Рекорди світу

За прогнозами вчених, у недалекому майбутньому на політичній карті світу може існувати до 400 політико-географічних утворень. Тому цілком імовірно, що, глянувши на політичну карту, яку вивчатимуть ваші внуки, ви її не впізнаєте.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ. Протягом віків набували розквіту і занепадали держави, виникали і зникали назавжди імперії, що займали величезні території і тримали в покорі численні народи. Щоб орієнтуватися в подіях, відображених на політичній карті, розрізняють кілька етапів її формування. Кожному етапу притаманні певні часові межі і специфіка існування країн (табл. 1).

Таблиця 1

Етапи формування політичної карти світу

Етап	Основні події
Давній (до V ст. н. е.)	Виникли перші могутні держави – предтечі та осередки світових цивілізацій: Вавилон, Давній Єгипет, Давня Греція, Фінікія, Римська імперія, Карфаген, Персія, Китай, Індія
Середньовічний (V-XV ст.)	Із багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, їх кордони постійно змінювалися. Впливові країни того часу: Священна Римська імперія, Франкська імперія, Київська Русь, Візантія, Золота Орда, Англія, Іспанія, Франція, Китай, Індія
Новий (XVI – поч. XX ст.)	Відбулися великі географічні відкриття; утворилася колоніальна система; на політичній арені з'явилися могутні країни: Річ Посполита, Османська, Австро-Угорська, Російська імперії; виникли нові держави в Америці; формується світовий ринок і завершується розподіл світу між капіталістичними країнами; реалізується принцип: «одна нація – одна держава»
Новітній (з 1914 р.)	Відбувся переділ світу після двох світових воєн; колоніальна система розпадається і різко зростає кількість держав; сформувалася, а потім розпалася соціалістична система; утворюються інтеграційні масиви світу та нові держави і союзи на місці Радянського Союзу і Югославії, в Африці, на Близькому Сході як продовження реалізації принципу «одна нація – одна держава»

У межах новітнього етапу виділяють кілька періодів формування політичної карти світу. У період між двома світовими війнами (1914 – 1945 рр.), як ви вже знаєте з курсу історії, загострення політичних відносин між державами переросло у Першу, а потім Другу світові війни. Після них країни Європи та Японія опинилися в глибокій суспільній та економічній кризі, а лідером світової економіки і політики поступово стали США. Колонії Німеччини опинились під управлінням держав-переможниць у Першій світовій війні. Зменшилася територія і самої Німеччини – Ельзас і Лотарингія відійшли до Франції. На політичній карті Європи перестала існувати Пруссія. Її територію було приєднано до Польщі і Радянського Союзу. Збільшилися колонії Франції. Англія володіла 60 % колоній світу. У 1917 р. незалежною стала Фінляндія, а через рік розпалася Австро-Угорщина. Натомість з'явилися Австрія, Угорщина, Чехословаччина та Югославія. Цього ж року суверенітет відновила Польща. У 1919 р. здобула незалежність Ірландія, а в 1921 – Монголія. У 1923 р. з політичної арени зникла Османська імперія, на її місці утворилися Туреччина, Трансіорданія, Палестина, Ірак, Сирія, Ліван. Протягом цього періоду здобули суверенітет і знову його втратили країни Балтії: Литва, Латвія, Естонія. 1944 р. приніс незалежність Ісландії.

Карта. Світ у 1914 р.

Стамбул – в минулому центр могутньої Османської імперії

У повоєнний час (1946 – 1989 рр.) на політичній карті світу відбулися істотні зміни. У 1948 р., згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН утворилася держава Ізраїль. Наступного року на політичній карті з'явилися Федеративна Республіка Німеччини і Німецька Демократична Республіка, що спричинило глибокі суперечності між державами – переможницями в Другій світовій війні, і посилило протистояння між капіталістичною та соціалістичною системами, між США і СРСР. В історії ці відносини отримали назву «холодна війна». Докорінні зміни відбулися і на політичній карті Африки: на континенті, де на початку ХХ ст. було лише кілька держав, їх стало близько 50. Було ліквідовано колоніальні системи США, Бельгії, Великої Британії та Франції.

Карта. Світ у 1961 р.

Початок сучасному періоду (з 1990 р.) формування політичної карти світу поклали дві події, що докорінно змінили світ: об'єднання Німеччини в 1990 р. і розпад Радянського Союзу наступного року. Ці події спровокували ланцюгову реакцію на політичній карті світу: розпалася соціалістична система; у 1993 р. Чехословаччина розділилася на Чехію і Словаччину; Союзна Федеративна Республіка Югославія – на Сербію, Чорногорію, Словенію, Хорватію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Косово (його незалежність визнано частково). Не менш значущі події відбулися і в інших регіонах: в Азії в 1990 р. об'єднався Ємен; цього ж року на політичній карті Африки з'явилася нова суверенна держава – Намібія, а в 1993 р. – Еритрея; в 1997 р. британська колонія Гонконг перетворилася на Сянган, а в 1999 р. португальська Макао – на Аоминь – особливі адміністративні райони Китаю.

Після розпаду Радянського Союзу закінчилася ера біполярного світу. Він став складнішим і в ньому сформувалися нові центри економічної і політичної сили: США і Канада, об’єднана Європа, Китай, Японія, Росія. Набирає ваги арабський світ та Індія.

Нью-Йорк інколи називають столицею світу

РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ СВІТУ. Поглянувши на сучасну політичну карту світу, побачимо, що вся поверхня суходолу, за винятком Антарктиди, поділена між країнами. Відповідно до їх розташування в межах тієї чи іншої частини світу розрізняють великі історико-географічні регіони, які, в свою чергу, діляться на менші (табл. 2). Головним мірилом їх виділення є географічний підхід. Досить часто він доповнюється політичними або культурологічними чинниками. Так, наприклад, за часів існування соціалістичної системи популярним був поділ Європи на Західну та Східну.

Традиційний уклад життя зберігається в багатьох регіонах Східної Європи

Такий ідеологічний підхід, який не повністю відповідає сучасним соціально-економічним і суспільно-політичним реаліям, зберігається подекуди й нині. Культурологічні чинники є підставою для виділення Латинської Америки – регіону, що охоплює країни Америки, в яких сучасна офіційна мова сформувалася на основі латинської, та Англо-Америки – регіону, де переважає англійська мова.

Одним із проблемних питань поділу світу є віднесення Росії до певного регіону: ⅓ площі країни розташована в Європі, а ⅔ – в Азії, що породило тривалу суперечку, яка триває й нині, якою ж країною слід вважати Росію. Згідно більшості схем регіонального поділу, Росія – східноєвропейська країна. Цієї точки зору будемо притримуватися і ми.

Найбільша кількість країн – в Африці, найменша – в Північній Америці.

Поселення в Африці

Докладна характеристика регіонів світу буде запропонована у другому розділі підручника «Регіони та країни світу».

Таблиця 2

Історико-географічні регіони світу

Регіони світу

Європа

Західна,

Північна,

Південна,

Центральна,

Східна

Азія

Північна,

Південно-Західна,

Південна,

Південно-Східна,

Східна

Африка

Північна,

Південна,

Західна,

Східна,

Центральна

Америка

Північна,

Центральна,

Південна

Австралія

та Океанія

Австралія

Океанія

Карта. Історико-географічні регіони

Запитання і завдання

1. Що відображає політична карта світу?

2. Доведіть, що ознакою політичної карти світу є її змінюваність.

3. Чи є будь-яка держава країною? Чи може будь-яка країна вважатися державою? Відповідь обґрунтуйте.

4. Які країни зникли з політичної карти світу протягом останніх двох десятиліть?

5. Які країни з’явилися на політичній карті світу протягом останніх десятиліть?

6. Користуючись політичною картою світу, згрупуйте зазначені країни й території за їх політичним статусом (табл. 3): Аруба, Бермудські острови, Болівія, Венесуела, Гваделупа, Гібралтар, Гренландія, Індонезія, Канада, Нова Каледонія, Мартиніка, Пуерто-Рико, Україна, Франція, Чехія, Японія.

Таблиця 3

Держави	Асоційовані країни	Залежні території