Слово ''глобус'' у перекладі з латинської означає ''куля''. Глобус є моделлю, тобто зменшеною в багато разів, копією Землі, тому він в загальних рисах зберігає її форму. На глобусі усі материки, океани, моря показані у повній відповідності до їх положення на земній кулі, масштаб залишається однаковим на всій поверхні глобуса, а спотворення є мінімальними у порівнянні з картою. Відстань на глобусі можна виміряти ниткою, або гнучкою лінійкою, потім за допомогою масштабу визначити реальну відстань на місцевості між об'єктами.
Якщо глобус найточніше передає форму нашої планети, то чи враховує він її сплюснутість, адже відомо, що Земля не є ідеальною кулею? Відповідь на це запитання можна знайти, взявши досить великий глобус, діаметр якого складає понад 60 см (масштаб 1:20 000 000). Різниця між полярним і екваторіальним радіусами буде виражатися у тисячних долях міліметра. Зрозуміло, що така сплюснутість в масштабі глобуса буде непомітною і ніяк не вплине на точність зображення материків та океанів. Рельєф земної поверхні в такому масштабі також не буде помітним, оскільки навіть найвища вершина світу – гора Джомолунґма (Еверест), виглядатиме як піщинка, висотою близько 0,5 мм. Ось чому Земля виглядає з космосу як ідеальна куля.
Для точного нанесення об'єктів на глобус чи карту використовують систему ліній – меридіанів та паралелей. Перетинаючись між собою ці лінії утворюють сітку. Оскільки меридіани та паралелі проводять через певну кількість градусів, то утворена ними сітка дістала назву градусної.