Повільні горизонтальні рухи літосферних плит називають складкоутворюючими процесами. Хоча швидкість руху літосферних плит і незначна, всього декілька сантиметрів на рік, вона суттєво впливає на формування рельєфу нашої планети. Так, наприклад, саме завдяки горизонтальному рухові літосферних плит утворилися найвищі гірські системи суходолу Гімалаї, Анди, Кордильєри. Із цієї ж причини виникли і Карпати та Кримські гори.
Виділяють 7 основних плит і кілька менших. До основних належать: Африканська, Євразійська, Тихоокеанська, Північноамериканська, Південноамериканська, Індо-Австралійська і Наска. До невеликих відносять Кокос, Карибську, Філіппінську та Аравійську плити. Окремі частини плит можуть рухатись і вертикально. Ці рухи важко помітити, бо вони відбуваються протягом століть. Їх називають повільними вертикальними рухами.
Крім повільних вертикальних рухів у зонах взаємодії літосферних плит відбуваються і раптові коливання. На поверхні вони проявляються у вигляді землетрусів, які часто мають значну руйнівну силу. Місце, де відбулося зміщення мас гірських порід, називають осередком, або гіпоцентром землетрусу. В результаті звільнення величезної енергії виникають хвилі, які називаються сейсмічними. Вони поширюються в різні боки від осередку і досягають поверхні. Місце на поверхні над осередком називають епіцентром землетрусу, чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає. Сила землетрусу вимірюється в балах від 1 (коли поштовхи можна зафіксувати лише за допомогою сейсмічних приладів) до 12 (коли, окрім катастрофічних руйнувань, відбуваються ще й значні зміни в рельєфі).
ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
Українська