§ 1. Що і як вивчає географія
Виникнення географії. У давні часи люди не вміли пояснювати явища природи, а тим більше – зв’язки між ними. Вони не могли зрозуміти, як виникає легкий і сильний вітер, чому гримить грім і блискає блискавка, чому на морі іноді здіймаються велетенські хвилі, а земля здригається землетрусами, чому ростуть і в’януть рослини. Щоб пояснити подібні явища люди придумали різних богів. Кожний з них відав своїм “царством”: небом, лісами, річками, морями. Матір’ю всіх богів, яка породила небо, море і гори, стародавні греки вважали богиню Землі – Гею.
Саме тому давньогрецький учений Ератосфен ще у ІІІ ст. до нашої ери, приступаючи до вивчення Землі, назвав своє заняття – географія. В цьому слові він з’єднав ім’я богині Землі зі словом “графо” – пишу. Отже, слово “географія” можна перекласти як “землеопис”. З того часу вивчення Землі або її частин стали називати географією. Тому географію вважають наукою стародавньою, оскільки виникла вона понад 2 500 років тому.
Сучасна географія. Нині географія – це наука, яка вивчає і пояснює розподіл явищ у просторі – на Землі, материках, певних країнах чи населених пунктах. Вона шукає відповіді на запитання “де?” і “чому?” (тобто, чому явища трапляються там, де вони трапляються?). Географія також розкриває зв’язки між світом людини і світом природи. Вона роз’яснює, як краще використовувати багатства природи; що робити, щоб природа не збідніла, щоб не зникли ліси, не зміліли річки, не втратили родючості ґрунти.
Сучасна географія розгалузилася і перетворилася на систему наук. У ній виокремлюють фізичну географію та економічну і соціальну географію. Фізична географія вивчає природу Землі (з грецької “фізис” – природа). Соціальна й економічна географія вивчає населення і його господарську діяльність (тобто Землю як оселю людства). Кожна з цих основних гілок географії підрозділяється в свою чергу на окремі науки. Отже, географія – це система наук, які вивчають різноманітність природи Землі, розташування населення і його господарську діяльність, взаємодію природи і людства.
Джерела географічних знань. Окрім підручника, джерелами інформації слугують географічні довідники і енциклопедії, карти і атласи. Насичені інформацією географічні журнали і газети.
Багато нового, корисного і цікавого можна дізнатися з радіо- і телепередач: прогнози погоди, повідомлення про стихійні явища, природні дивовижі, культуру населення різних країн тощо. Нині для отримання необхідних географічних знань користуються послугами Інтернету – всесвітньої комп’ютерної мережі. За її допомогою можна за лічені хвилини обмінюватися географічною інформацією – картографічною, текстовою, відео, звуковою.
Методи географічних досліджень. Щоб здобути географічні відомості та знання користуються різними методами досліджень. Найдавнішим є описовий метод дослідження. Він полягає в описі об’єкта (де розташований, як змінювався з часом, як впливає на інші об’єкти тощо). Опис виконується на основі спостережень за явищами і процесами. Цей метод і нині є одним з основних. Давнім є й експедиційний метод. Слово “експедиція” означає “похід”. Експедиція – це відрядження групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ. Матеріал, зібраний в експедиціях, утворює основу географії. Спираючись на нього, наука розвивається.
Історичний метод дає змогу з’ясувати, як виникли і розвивалися в часі об’єкти й явища. Літературний метод полягає у вивченні літератури – всього, що вже написано з даної теми. Картографічний метод дослідження полягає у визначенні місцезнаходження об’єктів і нанесення їх на карту. Вміло читаючи географічні карти, дослідник може отримати багато необхідної інформації. До нових методів належать аерокосмічний – вивчення поверхні Землі за знімками з літаків і космічних апаратів. За допомогою методу моделювання, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни в навколишньому середовищі.
Запитання і завдання
1. Що означає слово “географія»?
2. Що вивчає сучасна географія?
3. Розкажіть, яку інформацію можна дістати з географічних карт?
4. За допомогою Інтернету дізнайтеся більше про картографічний метод дослідження.
Українська