§ 16. Географічні координати
1. Пригадайте, які уявні лінії є на глобусі та карті.
2. Де на глобусі й картах проведено екватор?
Паралелі й меридіани, що утворюють градусну сітку, мають свої позначення на рамці карти або глобусі. Вони призначені для визначення географічної широти і довготи об’єктів.
Географічна широта. Відстань у градусах від будь-якої точки земної поверхні до екватора називають географічною широтою. Географічна широта змінюється від 00 до 900. Для її відліку вихідним пунктом слугує екватор, який має нульову широту. Першу паралель на північ від екватора позначають 100, другу – 200, третю – 300 і т. д. Таку саму нумерацію (100, 200, 300 і т. д.) мають і паралелі, нанесені на південь від екватора. Ці цифри вказують географічну широту місця. Всі точки, розташовані на одній паралелі, мають однакову широту.
Розрізняють широту північну і південну. Всі точки, розташовані на північ від екватора, в Північній півкулі, мають північну широту (пн. ш.). Точки, розташовані на південь від екватора, в Південній півкулі, мають південну широту (пд. ш.). На картах широту паралелі підписують збоку уздовж рамки, а на глобусі – біля перетину з меридіанами 00 і 1800.
Як визначити географічну широту? Щоб визначити широту якого-небудь об’єкта, потрібно визначити паралель, на якій він находиться. Наприклад, місто Каїр знаходиться на паралелі, яка віддалена від екватора на 300 на північ, отже, його широта – 300 пн. ш. На картах паралелі проводять через 100 або навіть 200. Тому не всі точки земної кулі знаходяться на позначених паралелях. Якщо об’єкт розташований між двома паралелями, то потрібно:
1) визначити широту найближчої до об’єкта паралелі (з боку екватора);
2) до цієї широти додати число градусів від паралелі до об’єкта. Наприклад, місто Делі розміщене між 200 і 300 пн. ш. Ближча від екватора паралель – 20-а. Визначаємо кількість градусів, що відповідає відстані від 20-ї паралелі до Делі, – це приблизно 90. Отже, його широта – 290 пн. ш. (200 + 90 = 290).
А як визначати географічну широту за картою України, адже на ній не позначено екватор? У цьому випадку відлік ведеться від першої позначеної найбільш південної паралелі.
Географічна довгота. Для того, щоб знайти об’єкт на карті, недостатньо знати, на якій географічній широті він знаходиться. Адже одна паралель проходить через численні об’єкти земної кулі. Тому окрім географічної широти необхідно знати й географічну довготу. Географічна довгота – це відстань у градусах від якої-небудь точки земної поверхні до нульового меридіана.
Відлік довготи починають від нульового, або початкового, меридіана. Він ділить земну кулю на дві півкулі – Західну і Східну. На глобусі меридіан, протилежний нульовому (00), має довготу 1800. Отже, довгота може змінюватися від 00 до 1800 в обох півкулях. Усі точки земної поверхні, розташовані на схід від нульового меридіана до протилежного йому 180-го, тобто в Східній півкулі, мають східну довготу (сх. д.). Точки, розміщені на захід від нульового меридіана до 180-го, у Західній півкулі, мають західну довготу (зх. д.). Усі точки, розміщені на початковому меридіані, мають довготу 00.
На глобусі й карті значення меридіанів (100, 200, 300 і т. д.) підписане по екватору. Це число і вказує їх географічну довготу.
Як визначити географічну довготу? Щоб визначити географічну довготу об’єкта, потрібно знайти меридіан, на якому він знаходиться. Наприклад, якщо місто Сантьяго розташоване на меридіані, що віддалений від нульового на захід на 700, то його довгота – 700 зх. д. Якщо об’єкт розташований між двома меридіанами, то порядок дій такий:
1) дізнаються, яка довгота найближчого до об’єкта меридіана (з боку нульового);
2) до неї додають число градусів від меридіана до самого об’єкта. Наприклад, Пекін розташований від нульового меридіана на схід між 110-м і 120-м. Відстань від 110-го меридіана (відлік ведемо з боку нульового) до Пекіна близько 60. Отже, його географічна довгота: 1100 сх. д + 60 = 1160 сх. д.
Географічні координати. Паралель і меридіан можна провести через будь-яку точку земної кулі. Разом з тим, через кожну точку можна провести тільки одну паралель і тільки один меридіан. Тоді виникає перетин напрямків північ-південь і захід-схід. Точка перетину забезпечує постійну адресу будь-якому географічному об’єкту.
Отже, точка земної поверхні може мати лише одну географічну широту і одну географічну довготу. Широта і довгота точки становлять її географічні координати. Вони вказують на точне положення даної точки на поверхні Землі, визначаючи її певну географічну адресу.
Щоб знайти об’єкт на карті за заданими географічними координатами, потрібно:
1) визначити, в яких півкулях (Північній чи Південній, Західній чи Східній) слід шукати точку; за числами широти і довготи знайти відповідні їм паралель і меридіан;
3) прослідкувати за ними до перетину в одній точці. Наприклад, географічні координати Києва – 510 пн. ш., 310 сх. д.
Мал. Старовинні навігаційні прилади
Запитання і
завдання
1. За картою півкуль визначте географічну широту міст Берліна, Буенос-Айреса.
2. За фізичною картою України визначте широту Луцька, Сімферополя.
3. Яку широту має екватор, Північний полюс, Південний полюс?
4. Чи достатньо знати тільки широту, щоб визначити місцеположення об’єкта на карті?
5. За картою півкуль визначте географічну довготу Якутська, Сан-Франциско, г. Аконкагуа.
6. За фізичною картою України визначте довготу Ужгорода, Житомира, Дніпропетровська, Луганська.
7. Визначте географічні координати острова Кергелен.
8. У 1821 році експедиція відкрила острів. Його координати – 69 пд. ш. і 91 зх. д. Як він називається і в якому океані розташований?
9. Герой роману Жуля Верна капітан Грант після аварії корабля зумів дістатися до острова Табор (370 пд. ш., 1530 зх. д.). Покажіть цей острів на карті.
10. Моряки знайшли в океані пляшку, в якій була записка. Потерпілі на кораблі, що потрапив у сильний шторм, просили про допомогу. Вода, що проникла в пляшку, знищила деякі написи. Збереглися тільки такі уривки: 42 ... ш. І 173 ... д., поблизу остр... Нов... Як називаються острови, поблизу яких корабель потрапив у шторм?
11. За географічними координатами визначте об’єкти на карті півкуль:
а) найвищий водоспаду світу – 60 пн. ш., 610 зх. д.;
б) великий острів, де водяться найменші напівмавпи (довжина їх тіла 12 см), – 19 пд. ш., 47 сх. д.;
в) об’єкт, який у 1856 р. відкрив англійський мандрівник Давид Лівінгстон – 180 пд. ш., 260 сх. д.
Цікаво прочитати
1. Гордєєв А., Шевченко В. Таємниці карти Пірі Рейса. – Вінниця, ДП “ДКФ”, 2005.
2. Жупанський Я. Твій супутник – карта. – К., Радянська школа, 1985.
3. Загородній В., Матусєвич К. Основи топографії і картографії. – К., Радянська школа, 1977.
4. Рощин О. Цікава геодезія. – К., Радянська школа, 1973.
Українська