§ 27. Охорона поверхні та надр Землі
Пригадайте, як людина може змінювати поверхню рівнин і гір.
Вплив людини на земну поверхню. Земну поверхню й надра людина використовує і змінює для своїх потреб з давніх-давен. Вона обробляє землю, будує різні споруди, видобуває корисні копалини. Це призводить до руйнування не лише земної кори, а й знищення ґрунтів, рослинності, тваринного світу, забруднення вод і повітря.
За корисними копалинами людина все глибше й глибше проникає в земну кору. Поверхня Землі порізана величезними кар’єрами, пробурена глибокими свердловинами і шахтами. Заглибини і підземні порожнини порушують рівновагу у верствах гірських порід. Наслідком цього стає утворення тріщин, зсувів, осідання поверхні і руйнуванням будівель на ній. Навколо шахт утворюються відвали пустої породи – терикони – штучні насипи на земній поверхні. Вони займають великі площі родючих земель і роблять неможливим їх сільськогосподарське використання. Наприклад, в Україні, у Криворізькому басейні, де понад 20 шахт видобувають залізну руду, осіданням охоплено понад 16 км2 площі.
Вплив будівництва на поверхню найбільш відчутний у великих містах. Там людина змінює природний рельєф. Балки і яри засипають, на інших ділянках намивають пісок шаром 5–10 м під майбутню забудову. Скупчення будівель тисне на поверхню, ущільнює породи і призводить до її опускання. Так, під містом Мехіко (Мексика) ділянки опускаються до 30 см на рік. Це значно перевищує розміри природних коливних рухів земної кори.
Землеробство також суттєво впливає на земну поверхню, оскільки охоплює великі площі. В Україні цей вплив особливо відчутний, тому що під сільськогосподарські угіддя зайнято понад 70 % території, а розорано – більше 50 %. Надмірне розорювання земель призводить до виникнення ярів.
Активна господарська діяльність людини обумовлює необхідність охорони поверхні та надр Землі.
Способи запобігання негативному впливові на земну поверхню. Щоб звести до мінімуму шкоду, яку завдає довкіллю видобування корисних копалин, необхідно найповніше вилучати все корисне з уже добутої сировини. Це забезпечить отримання більшої кількості потрібних речовин і зменшить відвали непотрібних.
Для відновлення земель, порушених кар’єрами і відвалами пустої породи, проводять спеціальні роботи – рекультивацію. Для цього відвали вирівнюють, зверху насипають ґрунт і насаджують дерева та кущі. Кар’єри перетворюють на ставки, на берегах яких створюють зони відпочинку.
Щоб зменшити негативний вплив землеробства на поверхню, потрібно дбайливо вести її обробіток. Ріст ярів зупиняють насадженням рослин на їх схилах.
Охорона рельєфу. Охорона поверхні передбачає збереження від знищення унікальних форм рельєфу. Слово “унікальний” означає рідкісний, винятковий, один у своєму роді. Унікальними об’єктами можуть бути окремі гори, мальовничі скелі, химерні кам’яні останці, печери, відслонення, місця знаходження викопних решток тощо. Вони потребують охорони, тому що після зруйнування відновити їх уже буде неможливо. Для їх збереження створюють природоохоронні території (заповідники, геологічні заказники, національні парки), а окремі об’єкти оголошують пам’ятками природи.
Унікальним об’єктом, відомим в усьому світі, є Великий Каньйон у США. Цю гігантську ущелину в гірських породах плато Колорадо виробила однойменна річка. Каньйон має стрімкі, майже вертикальні стіни. На них добре видно верстви порід, що розташовані уступами різної форми. Каньйон Колорадо є частиною – національного парку.
В Україні є багато унікальних об’єктів. Так, Карадазький заповідник, що на Південному узбережжі Криму, називають геологічним музеєм під відкритим небом. Там охороняється гірський масив Карадаг (Чорна гора). Він є згаслим вулканом юрського періоду (млн років тому). На схилах добре видно бічні кратери та застиглі потоки лави. Серед магматичних і осадових порід трапляються напівдорогоцінні мінерали: гірський кришталь, аметист, онікс, сердолік, яшма. Мальовничим Карадаг роблять стрімкі скелясті вершини та урвища, що обриваються до моря. З води виступають кам’яні брили Золоті Ворота, Слон, Парус та ін.
Геологічний заказник гора Аюдаг (Ведмідь-гора) також розташований у Криму. Поблизу знаходиться відомий міжнародний центр дитячого відпочинку “Артек”. Гора має куполоподібну форму і своїми обрисами нагадує нахиленого ведмедя, що п’є воду з моря. Аюдаг – це “вулкан, що не відбувся”: магма там не змогла вирватися на поверхню і застигла у товщах гірських порід.
Пам’яткою природи оголошена сопка Джау-Тепе – великий грязьовий вулкан заввишки 122 м над рівнем моря, що на Керченському півострові. Своєрідною пам’яткою є Дружківські скамянілі дерева у Донецькій області. Близько 20 млн років тому стовбури араукарії були занесені пісками, скам’яніли і збереглися до наших днів.
Охороні підлягають і печери. Багато їх на Поділлі. Там розташована найбільша у світі печера в гіпсах – Оптимістична, загальна довжина підземних лабіринтів якої складає 201 км. Найбільшою у Криму є Червона печера (Кизил-Коба) – майже 14 км.
Так охороняються неповторні, найцінніші ділянки неживої природи задля збереження їх для майбутніх поколінь.
Мал. Великий Каньйон (США)
Мал. Скеля Золоті Ворота на Карадазі (Україна, Крим)
Запитання і завдання
1. У чому виявляється негативний вплив людини на земну поверхню і надра?
2. Як можна зменшити негативний вплив людини на надра?
3. Що називають рекультивацією?
4. Як можна зберегти унікальні форми рельєфу?
5. Чи є у вашій місцевості унікальні форми поверхні? Якщо є, опишіть їх.
Українська