§ 56. Кількість населення. Раси
1. Пригадайте, де на Землі виникли стародавні цивілізації.
2. Чи знаєте ви, скільки населення проживає в Україні?
Кількість населення на Землі. Нині на Землі в усіх країнах світу проживає понад 6 млрд чоловік. Таку величезну кількість людей навіть важко уявити. Якби їх усіх вишикувати пліч-о-пліч, то ця шеренга оперезала б Землю вздовж екватора 100 разів! Найбільша в світі країна за кількість населення – Китай (1,2 млрд чоловік). За ним йде Індія (понад 1 млрд). В Україні проживає 46,5 млн чоловік.
Кількість населення на нашій планеті безперервно збільшується. В далекому минулому, до нашої ери і на початку нашої, вона зростала повільно. Пояснюється це тим, що людина сильно залежала від природних умов, їй важко було долати епідемії і голод. Швидке зростання кількості населення почалося тільки в останні 400 років, коли залежність людини від природи стала меншою. До 1900 р. кількість населення досягла 1, 6 млрд чоловік. А з ХХ ст. зростання кількості населення стало стрімким: у 1975 р. – 4 млрд чоловік, у 1987 р. – 5 млрд чоловік, а в 1999 р. з’явився 6-мільярдний житель. Головною причиною такого стрімкого збільшення кількості населення стало зниження смертності завдяки розвитку техніки і медицини. Навіть у слаборозвинутих країнах вдалося перемогти багато хвороб, що забирали тисячі життів.
Вчені прогнозують, що і в майбутньому кількість населення зростатиме. Тому людству важливо спрямовувати розвиток на те, щоб задовольнити потреби населення Землі в продовольстві, рівні освіти і охороні здоров’я, якості навколишнього середовища.
Розміщення населення. Разом із зростанням кількості населення відбувалося швидке його розселення земною кулею. Проте розселялися люди нерівномірно. Як ви знаєте, перші осередки людської цивілізації виникли в долинах річок або на рівнинах із сприятливим кліматом – в долинах Інду, Тигру і Євфрату (Шумер, Асирія, Вавилон), Нілу (Стародавній Єгипет), рівнинах Китаю.
Нині, як і багато століть тому, природні умови і ресурси визначають нерівномірне розміщення населення на Землі. Близько 70 % всіх людей проживають на 7 % поверхні суходолу. А 15 % суходолу з суровими природними умовами – Антарктида, Гренландія і острови Північного Льодовитого океану – й тепер залишаються незаселеними. Мало заселені простори вологих екваторіальних лісів, пустель, тундри, тайги, а також гори. Найбільш густонаселеними є рівнини помірного, субтропічного і субекваторіального поясів, узбережжя морів і океанів. В цілому в Північній півкулі проживає більше людей (90 %), ніж у Південній.
Середню кількість жителів на 1 км2 території відображає густота населення. Щоб її визначити потрібно кількість населення розділити на площі території, на якій воно проживає. Отже, якщо кількість населення Землі складає приблизно 6 млрд осіб, а площа суходолу – 149 млн км2, то густота населення на нашій планеті буде становити 40 чоловік на 1 км2.
Густота населення сильно різниться за материками і країнами. Так, в Європі й Азії вона майже вдвічі перевищує густоту населення світу, а в Африці, Північній і Південній Америці, навпаки, – вдвічі менша за світову. В Азії в районах розвинутого землеробства густота населення подекуди сягає 2 000 осіб на 1 км2, а в Європі й Північній Америці в розвинутих промислових районах – 1 500 осіб на 1 км2. Найменша густота населення – в Австралії (2 особи на 1 км2). В Україні вона становить 78 чоловік на 1 км2.
Людські раси. Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом – кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передаються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця проживання. Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими расами. Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси.
Європеоїдна раса – найбільш численна. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий. У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися на інші материки.
Мал. Представники європеоїдної раси
У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії, а також індіанці – корінне населення Америки.
Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опромінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору. Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку – надійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси – Африка та Австралія. Багато їх проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в ХУІ–ХУІІІ ст.
Мал. Представники негроїдної раси
Мал. Представниця монголоїдної раси
Не всі люди належить тільки до цих рас. Із зростанням кількості населення Землі представники різних рас постійно змішувалися. Тому расові відмінності поступово стираються. Прикладом змішаних груп є метиси і мулати Америки.
Мал. Карта рас
Рівність рас. Вчені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не залежать від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть успішно розвивати свою культуру, науку, господарство.
Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів вніс наш земляк Микола Миклухо-Маклай (1846–1888 рр.). Він все своє життя присвятив вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Тоді мало що знали про аборигенів островів, які не мали зв’язку із зовнішнім світом і стояли на низькому щаблі розвитку. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які відносяться до екваторіальної раси. Вчений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки. Вивчивши життя папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ на Землі.
Запитання і завдання
1. Яка кількість населення Землі?
2. Які причини впливають на кількість населення?
3. Поясність причини нерівномірного розміщення населення на Землі.
4. Як визначити густоту населення? Обчисліть густоту населення свого населеного пункту.
5. На які раси ділиться населення Землі? Назвіть ознаки кожної раси.
6. Під впливом яких чинників сформувалися різні раси?
7. Дізнайтеся більше з інших джерел про перебування М. Миклухо-Маклая в Новій Гвінеї та інших островах. Яке значення мали дослідження вченого?
Українська