§ 30. Природні зони
1. Пригадайте, чим широтна зональність відрізняється від висотної поясності.
2. Через які кліматичні пояси простягнулися Анди?
У Південній Америці добре виражена не тільки широтна зональність, а й висотна поясність. Серед її рослин і тварин, як і в Африці та Австралії, багато ендеміків.
Мал. Природні зони Південної Америки
ВОЛОГІ ЕКВАТОРІАЛЬНІ ЛІСИ. Це зелений океан лісу, що лежить обабіч екватора в межах Амазонської низовини. Бразильці називають його сельвас (з португальської – ліс). Якщо ви опинитеся там, то завжди потрапите в сезон дощів, що ллють цілорічно, тому й ліс називають дощовим. Сельва вологіша, ніж ліси Африки. Екваторіальний спекотний і вологий клімат визначив неймовірне розмаїття життя в цій природній оранжереї.
У густих багатоярусних лісах, що ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах, тільки дерев налічують до 4 тис. видів, тоді як в усій Європі їх близько 200. Серед них багато корисних і дивовижних. Могутня сейба сягає заввишки 80 м. Вічнозелена гевея – каучуконос: з її стовбура через насічки виділяється латекс – молочний сік, з якого отримують натуральний каучук (гуму). Какао називають шоколадним деревом, з його плодів, розташованих прямо на стовбурі або гілках, виготовляють какао і шоколад. Кавове дерево швидше нагадує кущ і має невеликі, розміром з вишню, плоди червоного або жовтого кольору. Кожний плід містить дві насінини-зерна, з яких готують ароматний тонізуючий напій – каву. У молочного дерева сік за кольором і смаком нагадує молоко. З кори хінного дерева виготовляють хінін для лікування малярії.. У підліску росте парагвайський чай – вічнозелений кущ, з листя якого готують напій мате, що має тонізуючі властивості. З горіхів дерева кола отримують речовини, що входять до складу відомих напоїв кока-кола і пепсі-кола. Відомий усім ананас є трав’янистою рослиною. У Південній Америці росте бальса (у перекладі з іспанської – пліт). Це дерево відоме своєю дуже міцною і одночасно легкою деревиною, яка не вбирає воду. Саме бальсу, яка у 2 рази легша за корок, використав мандрівник Тур Хейєрдал для свого плоту «Кон-Тікі», на якому перетнув Тихий океан.
Всі дерева екваторіального лісу густо обліплені яскравими
орхідеями й перевиті незліченою кількістю ліан. Вони перетворюють ліс на
важкопрохідні густі нетрі, до того ж він заболочений. У заводях Амазонки росте вікторія-регія,
яка має найбільше серед рослин Землі листя. Її листок, що лежить на воді, сягає
двох метрів у діаметрі і може утримати на плаву вантаж до
Мал. Вікторія-регія
Тварини вологого лісу пристосовані до життя на деревах. Найкраще почуваються мавпи, які мають чіпкі хвости. Серед них ендемічні мавпи-ревуни та ігрункові завбільшки лише 30 см. Лінивець, чіпляючись кігтями за гілки, теж живе на деревах і рідко спускається на землю. Чудово лазять та стрибають з гілки на гілку і великі хижі кішки – ягуар та пума. На землі мешкають мурашкоїд, який за допомогою довгого липкого язика поїдає мурашок і термітів, травоїдний тапір, великий гризун водосвинка (капібара).
Мал. Мурашкоїд. Ліси Амазонії
Крони дерев населені різноманітними птахами, серед яких великий папуга ара, хижа гарпія, що полює на мавп і лінивців, товстодзьобий тукан, крихітна колібрі. Навіть ящірки і жаби в сельві живуть на деревах. Серед змій є отруйні та неотруйні (удави). У водах річок живуть річкові дельфіни, крокодили-каймани, тисячі видів риб, серед яких сумнозвісна хижа піранья з гострими як лезо зубами. Ліс просто кишить комахами: багато яскравих метеликів, жуків, мурашок. Підтверджуючи це, бразильське прислів’я каже: «Під кожною квіткою – комаха, під кожним листком – мураха».
Мал. Піранья
Мал. Колібрі
У лісах Південної Америки живе багато світових рекордсменів: найдовша змія – анаконда, що сягає 11-метрової довжини; найбільша прісноводна риба – арапайма, завдовжки 3 м і масою до 200 кг; найбільший павук – птахоїд завбільшки 12 см.
Мал. Анаконда. Ліси Колумбії
У субекваторіальному кліматичному поясі, де з’являється сухий сезон, у лісах крім вічнозелених дерев ростуть і листопадні.
Цікава географія
Найменша пташка у світі – колібрі завдовжки 57 мм і масою 2 г. Вона живиться квітковим нектаром і має надзвичайно красиве оперення, яке міниться різними кольорами із золотим відблиском. Колібрі має інший, ніж у решти птахів, механізм польоту. Її крила описують вісімку, що дозволяє їй, наче вертольоту, не сідати, а зависати у повітрі над квіткою.
САВАНИ І РІДКОЛІССЯ. Ця природна зона лежить у межах субекваторіальних поясів обох півкуль і охоплює Орінокську і Ла-Платську низовини та більшу частину Бразильського плоскогір’я. Тут на червоних ґрунтах переважає трав’яниста рослинність – ковила, пирій, дике просо. У саванах Північної півкулі серед трав ростуть пальми і акації. У Південній півкулі на бідних кам’янистих ґрунтах поширені кактуси, молочаї, агави і пляшкові дерева з бочкоподібними стовбурами. У сухий сезон, коли вигорають усі трави, лише вони зберігають свій звичний вигляд. У більш посушливих районах трав немає, а ростуть лише колючі чагарники і рідколісся із кебрачо – «дерева-зламай сокиру», що отримало таку назву за свою надзвичайно міцну деревину.
У саванах Південної Америки немає таких великих травоїдних тварин, як в Африці. Там водяться невеликі олені, хижаки ягуар і пума, свині пекарі, гризун віскаша, броненосець, який має панцир з рогових щитків. З птахів є страус нанду. Багато змій і ящірок.
СУБТРОПІЧНІ СТЕПИ. Ця зона лежить в основному в субтропічному поясі. Рівнинні простори субтропічних степів у Південній Америці називають пампою. Пампа у перекладі з мов індіанців означає простір без дерев. Там панують низькорослі злаки – пампаська трава, ковила, бородач, тонконіг. Унаслідок перегнивання трав утворюються родючі сіро-коричневі ґрунти. Природна рослинність степів майже не збереглася внаслідок значної розораності території. На відкритих степових просторах мешкають тварини, що швидко бігають – пампасний олень, пампасна кішка, з птахів – страус нанду. Багато гризунів – нутрія, віскаша, а також броненосців.
ТРОПІЧНІ ПУСТЕЛІ. Ця зона утворилася в тропічному кліматичному поясі. На відміну від Африки і Австралії, у Південній Америці немає пустель посеред материка. Пустеля там виникла вздовж тихоокеанського узбережжя між 5 і 280 пд. ш. Це берегова пустеля Атакама, яка належить до найбезводніших у світі. Внаслідок охолоджуючого впливу океану там порівняно низькі температури повітря і майже відсутні дощі. Рослини там навчилися живитися вологою туманів. Рослинний покрив бідний і сильно розріджений. Де-не-де на кам’янистих ґрунтах ростуть кактуси і подушкоподібні чагарники.
Цікава
географія
Гостя з минулого
У субтропічних вологих лісах, що займають південну частину Бразильського плоскогір’я, росте хвойне дерево араукарія. Цей вид існував мільйони років тому і зберігся до наших днів. Цікаво, що араукарію можна побачити і в Україні – в Криму, де її вирощують як декоративне дерево в Алупкінському парку.
МІШАНІ ЛІСИ. Зона мішаних лісів сформувалася у помірному поясі на півдні материка в умовах вологого помірного морського клімату. На бурих лісових ґрунтах у густих лісах ростуть південний бук, магнолії, у підліску – бамбук і папороті.
ОБЛАСТЬ ВИСОТНОЇ ПОЯСНОСНІ. У високих горах, як ви вже знаєте, з висотою змінюється клімат. Тому від підніжжя до вершин будуть змінюватися і ґрунти, рослинність та тваринний світ – тобто спостерігається висотна поясність. Кількість і склад висотних поясів в Андах, як і в будь-яких інших горах, залежить від їх широтного розташування і висоти хребтів. Так, біля підніжжя Анд, що розташовані поблизу екватора, лежать вологі екваторіальні ліси, а біля підніжжя на широті тропіка – напівпустелі. Анди простяглися через усі кліматичні пояси Південної Америки, проте найповніше висотна поясність виявляється в Екваторіальних Андах.
У першому поясі, що тягнеться до висоти 1000–1500 м, панують вологі екваторіальні ліси, а на плантаціях культивують какао. У другому поясі до висоти 2000–2800 м, ростуть хінне дерево, папороті і бамбуки. На плантаціях вирощують кавове дерево. У третьому поясі до висоти 3000–3500 м, де постійні тумани, дощі і холодні вітри, що дмуть з гірських вершин, ліси утворені низькорослими деревами і чагарниками, багато папоротей, плаунів і мохів. Для четвертого поясу, що тягнеться до висоти 4 500 м, характерний високогірний клімат з сильними вітрами. Там лежать високогірні луки, де трави і чагарники мають стланкі і подушкоподібні форми. Вище лежить п’ятий пояс снігів і льодовиків.
Серед тварин, які живуть в Андах, зустрічається гризун шиншила, що має цінне хутро. Де-не-де збереглися дикі лами – гуанако і вікунья. На неприступних скелях гніздиться кондор – найбільший і найважчий з літаючих птахів на Землі. Розмах його крил сягає 3 м.
Мал. Лами в горах Аргентини
ЗМІНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ЛЮДИНОЮ. Особливо відчутні зміни природних комплексів Південної Америки почалися з часів приходу на материк європейців. Нині однією з найбільших екологічних проблем на материку є катастрофічне зменшення площі вологих екваторіальних лісів, збіднення їх видового складу; знищення рослинності саван і пампи внаслідок розорювання і надмірного випасу худоби; забруднення води і повітря численними промисловими підприємствами.
Площа природоохоронних територій у Південній Америці невелика. Уряди багатьох південноамериканських країн здійснюють природоохоронні заходи для припинення винищення екваторіальних лісів, які продукують кисень для всієї планети, адже їх долею занепокоєне усе людство.
Мал. Вирубування екваторіальних лісів – одна з найбільш гострих екологічних проблем Південної Америки
Запитання і завдання
1. Розкажіть про південноамериканську сельву.
2. Чим савани Південної Америки відрізняються від саван Африки?
3. Пригадайте, яка пустеля на західному узбережжі Африки утворилася в таких самих кліматичних умовах, що й Атакама.
4. Чому в Андах ґрунти і рослинність змінюються з висотою?
5. З чим пов’язані екологічні проблеми, що виникли в Південній Америці?
Українська