Географічна карта – це зменшена узагальнена модель земної поверхні на площині, яка за допомогою умовних знаків відображає розміщення, взаємозв'язки, якісні та кількісні характеристики різних природних і суспільних явищ та об‘єктів.
Розгортаючи кулясту поверхню Землі на площину, не можна уникнути розривів, перехрещень та спотворень зображення. Для того, щоб карта була суцільною і максимально точно відображала земну поверхню, використовують картографічні проекції – математичні способи зображення на рівній площині кулястої поверхні Землі. При створенні карти різними способами переносять на площину географічну сітку. Проектування сітки меридіанів і паралелей на площину виконується за допомогою геометричних фігур. За видом геометричної поверхні картографічні проекції поділяються на циліндричні, азимутальні, конічні.
Жодна з проекцій не дає можливості створити карту, де б зовсім не було спотворень. Картографічні спотворення – це порушення геометричних властивостей об'єктів земної поверхні (довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті. За типом спотворень проекції поділяються на рівновеликі, рівнокутові, рівнопроміжні. Залежно від масштабу карти, території картографування обирають ту чи іншу проекцію.