ВСТУП
§ 1. Предмет вивчення та методи дослідження
1. Пригадайте, що вивчає географія.
2. Які методи географічних досліджень вам відомі?
Предмет вивчення фізичної географії України. Як вам уже відомо з курсів географії, що вивчалися в 6 та 7 класах, географія надзвичайно «широка» наука. Вона охоплює велику кількість галузей. Насамперед географію поділяють на фізичну (природничу) та соціально-економічну (суспільну). Фізико-географічні науки вивчають географічну оболонку загалом та її окремі компоненти – рельєф, клімат, води суходолу та океанів, ґрунти, поширення рослинного і тваринного світу. Суспільно-географічні науки досліджують територіальну організацію суспільства та його окремих частин – населення, економічної, соціальної, політичної сфер. У свою чергу ці науки розгалужуються на «вужчі» наукові галузі, кожна з яких має свій об’єкт дослідження.
Природні та суспільні об’єкти і явища географія вивчає в межах різних за розмірами територій – від поверхні всієї планети до невеликих місцевостей і окремих пунктів. Наприклад, у 7 класі ви вивчали географію материків і океанів. Є фізична географія Євразії, Європи, України або іншої країни. Отже, географію можна поділити й за регіональною ознакою.
Географія України вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства в межах нашої держави. Вона дає загальні відомості про територію нашої країни, її природні умови та ресурси, населення і господарство. Предметом вивчення фізичної географії України є закономірності поширення рельєфу, корисних копалин, клімату, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинності і тваринного світу, природних зон та інших природно-територіальних комплексів нашої країни. Крім того, географія України вивчає проблеми сьогодення: взаємозв'язки суспільства і природи, виникнення і загострення екологічних проблем у нашій державі та ін.
Мал. Поділ географії на галузі
Методи дослідження. Географія використовує різноманітні методи дослідження – прийоми та способи пізнання об’єктів і явищ. Найдавнішим є описовий метод, який і тепер залишається одним з основних. Описати географічний об’єкт означає з’ясувати: що це за об’єкт, яка його структура, де він розташований, який його історичний розвиток у часі, в якому стані перебуває нині, який його вплив на інші об’єкти. За допомогою географічного порівняння (коли порівнюють географічні об’єкти шляхом їх зіставлення та встановлення в них подібних і відмінних ознак) проводять природно-географічне та економіко-географічне районування, типологію і класифікацію об'єктів та ін.
З античних часів відомий також експедиційний метод дослідження, який ще називають польовим. «Полем», на якому географи збирають необхідний матеріал, є гори і рівнини, населені пункти й господарські об'єкти та ін. Польовий матеріал, зібраний в експедиціях – це „хліб” географії, її фундамент, досліджуючи який і може розвиватися наука.
Широко застосовується в географії літературний метод дослідження. Цим методом користується кожен дослідник, оскільки зобов'язаний детально вивчити літературу з даної теми, використати досвід інших дослідників і, не повторюючи їх, зробити свій внесок у дослідження проблеми.
Велике значення у фізичній географії має палеогеографічній метод. Його застосування дозволяє дізнатися про природу давніх епох на основі вивчення гірських порід, форм рельєфу, викопних решток рослин, тварин, а також ґрунтів. Цей метод дає можливість не тільки зазирнути в минуле, а й спрогнозувати майбутнє. Так, прогнози щодо змін клімату чи новітніх рухів земної кори базуються на знаннях про перебіг цих процесів у минулому.
Традиційним у географії є картографічний метод дослідження. Вміло читаючи географічні карти, дослідник може отримати необхідну інформацію про об'єкти та явища. Картографічний метод передбачає також створення нових карт, за допомогою яких можна робити висновки про досліджуваний об'єкт, давати певні рекомендації, формувати прогнози тощо.
У XX ст. в географії почали активно використовувати такі методи, як аерокосмічні, математичні, моделювання. Їх впровадження стало можливе завдяки застосуванню комп’ютерної техніки.
Формування території України. Сучасна Україна як незалежна держава з'явилася на політичній карті Європи наприкінці 1991 р. Формування її території було тривалим і складним. Найдавнішими державними утвореннями, які виникли на землях України, були Скіфська держава (VII – III ст. до н. е.) і Боспорське царство (VІ до н. е. – ІV ст.). Першою ж слов'янською державою на нашій території стало племінне об'єднання антів (IV–VI ст.), які жили на землях від Полісся до Чорного моря. Український історик Михайло Грушевський уважав його праукраїнською державою.
У найдавніших літописах згадуються східнослов’янські племена – поляни, сіверяни, деревляни, бужани, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати, які заселяли у VII – VIII ст. великі території. Вони стали основою формування українського народу. В IX–X ст. їхні землі були об’єднані навколо Києва як політичного і економічного ядра. Княжа держава Київська Русь простягалася від Чорного до Балтійського морів, від Східних Карпат до верхньої течії Волги. Вона проіснувала до XII ст., а потім розпалася на окремі князівства, більшість з яких були розбиті татарами в XIII ст. І лише два з них – Галицьке і Волинське, об’єднавшись наприкінці XII ст. у Галицько-Волинську державу, зуміли зберегти незалежність і проіснували до 1340 р.
Із середини XIV ст. і аж до початку XX ст. формування території нашої країни відбувалося у складі інших держав: спочатку Литви і Польщі, а згодом – Росії. З XVI ст. у степовій частині нижнього Дніпра сформувалось українське запорізьке козацтво, яке утворило своєрідну християнську демократичну республіку – Військо Запорозьке. Як Гетьманська держава вона поширилася на значну територію в ході національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти в середині XVII ст. Проте вже в 1686 р. територія України була поділена по Дніпру між Росією і Польщею. Наприкінці XVIII ст. вся Правобережна Україна і Волинь відійшли до Росії, а Галичина і Буковина – до Австрії.
Мал. Українська козацька держава у XVII – XVIII ст.
Упродовж XIX ст. територія, заселена українцями, збільшилася майже на третину і сягнула узбереж Чорного та Азовського морів і річки Кубань. На цій території у 1917–1918 рр. виникли три держави – Українська Народна Республіка (УНР, із столицею в Києві), Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР, із столицею в Харкові) та Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР, з центром у Львові). На початку 1919 р. УНР і ЗУНР проголосили об'єднання (злуку) своїх земель, однак у вихорі воєнних лихоліть українській незалежній і соборній державі не судилося утвердитись.
Мал. Відновлення української державності у 1917 – 1920 рр.
Після падіння УНР українська територія була поділена між чотирма країнами: УРСР (центральна і східна частини), Польщею (західна частина), Румунією (Буковина), Чехо-Словаччиною (Закарпаття). З 1922 по 1991 р. УРСР входила до складу СРСР і мала лише формальні ознаки державності. Внаслідок формування її кордонів з республіками Радянського Союзу до них відійшли українські території – північ Чернігівщини, схід Слобожанщини і Кубанщина – до Росії, Берестейщина і Пінщина – до Білорусі . У 1934 р. столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва.
Мал. Формування території України у складі Радянського Союзу
(1921 – 1991 рр.)
Державна територія України остаточно сформувалась після Другої світової війни. У 1939 р. до складу УРСР увійшли західноукраїнські землі, кордон з Польщею остаточно було встановлено в 1945 р. (частина земель при цьому опинилася за межами України). У 1940 р. до УРСР були приєднані Північна Буковина і частина Бессарабії, а в 1945 р. – Закарпаття. У 1954 р. до України зі складу Росії було передано Крим. Після цього державна територія України не змінювалася. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР проголосила незалежність України. Відтоді наша країна є суверенною і незалежною.
Мал. Територія сучасної України
Дивовижна
Україна
Скіфія
Скіфія охоплювала нинішні українські землі – Одеську, Запорізьку, Дніпропетровську, Полтавську області, частину Чернігівської, Поділля, Крим, а також Курську та Воронезьку області Росії та частину Молдови. Дві з половиною тисячі років тому в Скіфії побував Геродот. Найбільше його вразили розміри території країни. Після ретельних з’ясувань він записав: “Скіфія – це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху...” Це справді була величезна держава, котра протягом тисячоліття не мала собі рівних в античному світі.
Адміністративно-територіальний устрій. Територія України в межах існуючого державного кордону є цілісною і недоторканною. Для здійснення державної влади на всій території країни і врахування інтересів населення окремих її частин здійснено адміністративно-територіальний поділ, тобто виділено різні за величиною і підпорядкуванням територіальні одиниці, що мають свої місцеві органи влади і управління. Адміністративно-територіальними одиницями найвищого рівня є Автономна Республіка Крим, 24 області, а також міста Київ і Севастополь, що мають спеціальний статус. Одиницями нижчих рівнів є райони, міста, райони в містах, селища, сільські ради, села (додаток 1).
Рекорди України
Найбільшою за площею областю України є Одеська (33,3 тис. км2), найменшою – Чернівецька (8,1 тис. км2).
Мал. Адміністративно-територіальний поділ
Робота з картою
1. Назвіть області України, розташовані на заході країни.
2. Які області можна вважати центральними?
3. Які області мають приморське розташування?
4. Які з областей є прикордонними?
5. Назвіть області України, що мають найбільшу кількість областей-сусідів.
6. Які області названі не за назвами їхніх обласних центрів?
Запам’ятайте
Предметом вивчення фізичної географії України є закономірності поширення рельєфу, корисних копалин, клімату, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинності і тваринного світу, природних зон та інших природно-територіальних комплексів на території нашої країни.
Основні методи географічних досліджень – це описовий, порівняльний, експедиційний, літературний, палеогеографічний, картографічний, аерокосмічний, математичний, моделювання.
Адміністративно-територіальним устроєм України передбачено поділ її території на Автономну Республіку Крим, 24 області, міста Київ і Севастополь (що мають спеціальний статус); одиницями нижчих рівнів є райони, міста, райони в містах, селища, сільські ради, села.
Запитання і завдання
1. Що вивчає фізична географія України?
2. Назвіть відомі вам методи географічних досліджень. Охарактеризуйте один з методів.
3. Розкажіть про формування території України до ХХ ст.
4. У які періоди історії Україна існувала як незалежна держава?
5. Як змінилася державна територія України після Другої світової війни?
6*. У чому полягає проблема встановлення сучасного державного кордону України?
Українська