РОЗДІЛ III. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 12. Природно-територіальні комплекси
§ 29. Природно-територіальні комплекси
1. Пригадайте, які компоненти природи охоплює природний комплекс.
2. У якому зв’язку перебувають компоненти в природному комплексі?
Компоненти і чинники природно-територіальних комплексів (ПТК). З попередніх курсів географії ви вже знаєте, що компоненти природи на тій чи іншій території перебувають у складних взаємозв’язках і взаємодії. Внаслідок такого тісного поєднання природних компонентів виникають природні комплекси.
Найбільшим природним комплексом Земної кулі є географічна оболонка, що утворилася в результаті взаємодії верхнього шару літосфери, нижнього шару атмосфери, гідросфери і біосфери. Географічна оболонка неоднорідна, адже взаємодія компонентів природи по-різному відбувається на материках і в океанах, на рівнинах і в горах, на схилах гір і в передгір’ях, у річкових долинах і на вододілах. Різна ця взаємодія і в полярних, помірних, тропічних чи екваторіальних широтах. Тому в межах географічної оболонки розрізняють різні за величиною відносно однорідні частини – природно-територіальні комплекси (а у водних басейнах – природно-аквальні комплекси). ПТК формуються в результаті тривалої взаємодії на певних територіях таких природних компонентів, як геологічна основа і гірські породи, рельєф, клімат, води, ґрунти, мікроорганізми, рослинність і тваринний світ. Для ПТК характерна подібність внутрішньої будови і Основними чинниками розвитку ПТК є сонячна радіація, внутрішня енергія Землі й енергія її обертання, а також процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері та біосфері. Ці енергетичні чинники впливають на розвиток комплексу через основні фізико-географічні процеси – теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин.
Завдяки тісним взаємозв’язкам між компонентами ПТК є надзвичайно цілісним, досконалим і водночас вразливим утворенням. Порушення чи зміна хоча б одного з компонентів відразу ж впливає на інші компоненти через невидимі на перший погляд зв’язки. В результаті комплекс видозмінюється або ж зникає взагалі, поступаючись новому ПТК. Це яскраво можна проілюструвати на прикладі змін, які відбулися в болотах Полісся наприкінці ХХ ст. Ці ПТК сформувалися на водотривких породах в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод і виходу їх на поверхню численними джерелами. Над ними створився своєрідний мікроклімат з підвищеною вологістю повітря, який підтримував існуючі там рослинність і тваринний світ. Болота вкриті торфово-болотними ґрунтами, порослими вологолюбною трав’яною, моховою, чагарниковою чи деревною рослинністю. Це сприяло поширенню багатьох видів земноводних, плазунів і комах, що у свою чергу приваблювало різноманітне птаство. Достатньо було зруйнувати водотривкий шар порід, перетнувши його осушувальним каналом, як знизився рівень ґрунтових вод, а, отже, змінився водний режим комплексу. Відповідно мікроклімат став сухішим, рослинність і тваринний світ зазнали змін. На місці колишнього болота з’явилися луки з бідною рослинністю, вкриті сухими легко займистими торфовищами.
За час формування поверхні нашої країни на одних і тих самих ділянках виникала і змінювалася велика кількість ПТК. Адже неодноразово чергувалися суходіл і море, змінювалися геологічна будова та кліматичні умови, зникали одні й з’являлися інші рослини і тварини (див. геохронологічну таблицю). Сучасні ПТК почали формуватися після танення останнього льодовика лише 10 – 12 тис. років тому. Їх компоненти та властивості продовжують змінюватися в часі, інколи – просто на очах і доволі суттєво. Поряд з природними чинниками значний вплив на ПТК має діяльність людини (антропогенний чинник), що часто призводить до різких змін у комплексах за короткий проміжок часу. Людина прагне змінити компоненти ПТК для своїх потреб. Проте часто невиважене втручання в природні процеси призводить до негативних наслідків.
Мал. Схема взаємодії компонентів і чинників ПТК
Складові географічного ландшафту. Найменшими за розмірами ПТК є ландшафти (з німецької – краєвид) – своєрідні “цеглинки”, з яких утворена географічна оболонка планети. Отже, ландшафт – це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що має єдину геологічну основу, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, тісне поєднання ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації.
Фація – найпростіший ПТК, що утворюється в межах одного елемента рельєфу, наприклад, на дні яру, схилі балки, вершині горба, вздовж русла річки. Фація має найбільш однорідні природні умови. Взаємозв’язана група фацій утворює урочище – ПТК, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу (яру, балки, окремого горба, днища малої річкової долини). Просторове ж поєднання однакових за походженням урочищ, які сформувались на досить великій формі рельєфу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, плоске межиріччя, горбисте пасмо чи скелясте високогір’я.
Класифікація ландшафтів. Географічні ландшафти поділяють на групи за певними ознаками. Зокрема, враховуючи тектонічну будову і рельєф території, у межах України розрізняють два класи ландшафтів – рівнинних та гірських. Водночас серед рівнинних ландшафтів розрізняють підкласи низовинних та височинних ландшафтів, а серед гірських – передгірних, низькогірних, середньогірних, високогірних та міжгірно-улоговинних.
Рівнинні ландшафти об’єднуються у типи: широколистолісові, мішанолісові, лісостепові і степові. Серед степових ландшафтів ще розрізняють три підтипи: північно-, середньо- і південностепові. Гірські ландшафти Українських Карпат і Криму належать до гірських лучно-лісових і поділяються на декілька підтипів залежно від висотної поясності. Окремими типами є ландшафти Південного берега Криму, а також річкових заплав, озер, боліт.
< 
Мал. Природні ландшафти
Робота з картою
1. Які типи розрізняють в класі рівнинних ландшафтів?
2. Де в Україні поширені товтрові ландшафти? До якого типу ландшафтів вони належать?
3. Які підтипи охоплює тип степових ландшафтів? Де сформувалися південностепові рівнинні ландшафти?
Вплив господарської діяльності людини. Діяльність людини спричиняє зміни ПТК та їх компонентів. Це призводить до існування не лише природних, а й природно-антропогенних. У таких ландшафтах відносно мало змінилися геологічна основа та клімат, проте значних змін зазнали невеликі форми рельєфу, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Серед природно-антропогенних ландшафтів розрізняють сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, промислові, ландшафти населених пунктів, рекреаційні (зв’язані із сферою відпочинку людей).
Активний вплив людини на природні ландшафти на території України розпочався з розвитком орного землеробства ще у VІ – V тисячолітті до н. е. Вирощування культурних рослин землеробськими племенами призвели до формування перших сільськогосподарських ландшафтів у лісостеповій частині Правобережної України. Заснуванням грецьких колоній на чорноморському узбережжі у VІІ – ІІІ ст. до н. е. дало початок формуванню міських ландшафтів. До ХVІ – ХVІІІ ст. люди активно перетворювали лісові ландшафти на сільськогосподарські. На заході України цей процес набрав масового поширення. З ХVІ ст. почалося інтенсивне освоєння лісостепу, а з кінця ХVІІІ ст. – плуг вперше пройшовся українським степом. Упродовж ХІХ ст. там майже суцільно запанували сільськогосподарські ландшафти, змінивши природні. Зросла їх площа і в Поліссі. У Передкарпатті, степовому Придніпров’ї та Донбасі на основі видобутку корисних копалин з’явилися промислові ландшафти.
Надзвичайно великі зміни відбулися у ландшафтах України під впливом господарської діяльності людини у ХХ ст. Вони пов’язані з подальшим сільськогосподарським, лісогосподарським і промисловим освоєнням території, будівництвом осушувальних і зрошувальних систем, шляхів сполучення, створенням водосховищ, містобудуванням і розвитком сфери відпочинку.
Отже, нині у зв’язку із значною освоєністю території України природно-антропогенні ландшафти значно переважають над природними. Не змінених діяльністю людини природних ландшафтів майже не залишилося, а мало змінені складають менше 20% території країни. На жаль, дуже малий відсоток території України належить до природоохоронних ландшафтів, де охороняються різні компоненти природи.
Мал. Природний ландшафт (Заплавні ліси Дніпровсько-Орільського заповідника)
Мал. Природно-антропогенний ландшафт (Садиба, XVIII ст.)
Запам’ятайте
Природно-територіальні комплекси (ПТК) – це відносно однорідні частини географічної оболонки, які формуються в результаті тривалої взаємодії компонентів природи на певних територіях: геологічної будови, рельєфу, клімату, води, ґрунтів, мікроорганізмів, рослинності і тваринного світу.
Природні ландшафти – це найменші за розмірами ПТК, які є найбільш однорідними ділянками географічної оболонки. Складовими ландшафту є місцевості, урочища і фації.
Ландшафти поділяють на класи (рівнинні та гірські) і підкласи (серед рівнинних розрізняють низовинні та височинні, серед гірських – передгірні, низькогірні, середньогірні та міжгірно-улоговинні); ландшафти об’єднуються у типи: рівнинні – у широколистолісові, мішанолісові, лісостепові і степові (серед степових розрізняють підтипи – північно-, середньо- і південностепові), гірські – залежно від висотних поясів; окремими типами є ландшафти Південного берега Криму, річкових заплав, озер, боліт.
Під впливом господарської діяльності людини формуються природно-антропогенні ландшафти.
Запитання і завдання
1. Що називають природно-територіальним комплексом?
2. Поясніть взаємозв’язки між чинниками і компонентами ПТК.
3. Що таке ландшафт? Чим відрізняється природний ландшафт від природно-антропогенного?
4. Як класифікують ландшафти?
5. Як формувалися антропогенні ландшафти на території нашої країни?
Українська