Наявність значної сировинної бази та стабільного попиту на продукцію обумовили становлення хімічної промисловості як потужної складової економіки держави. Гірнича й основна хімія, хімія органічного синтезу, фармацевтична та мікробіологічна промисловість використовують нафту, газ, вугілля, відходи виробництв, деревину для випуску продукції, що має широке використання в промисловості та побуті.
Підприємства гірничо-хімічної промисловості представлені в Калуші, Стебнику (калійні солі), Слов‘янську, Артемівську, Солотвино (кухонна сіль), Новому Роздолі, Яворові (сірка) і зорієнтовані на сировину.
Продукцією основної хімії є дуже потрібні народному господарству мінеральні добрива, кислоти, сода. Виробництво калійних добрив тяжіє до сировини (Калуш, Стебник), азотних – до коксохімічних і металургійних підприємств і газопроводів (Горлівка, Дніпродзержинськ, Черкаси), фосфатних – до районів сільськогосподарського виробництва (Вінниця, Суми, Одеса). Виробництво соди зосереджене в районах розміщення сировини – кухонної солі (Донбас, Крим).
Орієнтована на електроенергію, воду та сировину (газ, вугілля, нафта) хімія органічного синтезу представлена підприємствами у Запоріжжі, Бердянську (пластмаси), Києві, Черкасах (хімічні волокна), Дніпропетровську, Білій Церкві (гумові вироби), лако-фарбовими виробництвами Києва, Львова, Одеси, Дніпропетровська, Мелітополя, Чернівців.
Фармацевтична (ліки), мікробіологічна (вітаміни, біодобавки) галузі тяжіють до ринків збуту і розміщені переважно у великих містах (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Лубни).
Хімічна промисловість, як і все господарство держави, потребує значних коштів на модернізацію. Особливо гостро стоїть питання забруднення навколишнього середовища підприємствами галузі. Та в разі комплексного вирішення проблем, пов‘язаних з підвищенням продуктивності виробництв та конкурентоздатності продукції, запровадження безвідходних і маловідходних технологій, хімічна промисловість зможе стати однією з найприбутковіших складових господарства.