🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 8. Міське розселення (підручник)

ТЕМА 5. СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПОСЕЛЕНЬ

 

§ 8. Міське розселення

 

1.     Пригадайте з попередніх курсів географії, які населені пункти відносяться до міських населених пунктів, а які – до сільських.

2.     У яких містах України вам доводилося бувати?

3.     До якого типу населених пунктів належить той, в якому ви живете?

 

Населення проживає у різних за людністю, зовнішнім виглядом і типом діяльності населених пунктах. Населений пункт (по­селення) – це місце проживання і діяльності людей. Розрізняють два типи населених пунктів – міські і сільські.

 

Мал. Розміщення населення

 

ТИПИ МІСТ ЗА РОЗМІРАМИ. Міські населені пункти – це міста і селища міського типу. Містом вважається населений пункт, жителі якого зайняті переважно у несільськогосподарських галузях. В Україні до міст відносять поселення, що мають понад 10 тис. жителів, а також менші за людністю поселення, що історично склалися як міста.

У нашій країні налічують 457 міст. Найбільше їх у східних областях України, найменше – у південних і північних. Найбільша концентрація міст – у Львівській, Харківській, Луганській, Донецькій областях.

За людністю міста поділяють на малі (до 50 тис. жителів), середні (50 – 100 тис.), великі (100 – 500 тис.), дуже великі (500 – 1000 тис.), міста-мільйонери (понад 1 млн жителів). Найбільше в Україні малих міст: вони складають понад 74 % від усієї їх кількості. Ця група охоплює дуже різні міста як за людністю, так і за рівнем соціально-економічного розвитку, зовнішнім виглядом, функціями, що вони виконують.

У дев'яти найбільших містах України  проживає більше третини місько­го населення. Це міста-мільйонери (Київ, Харків, Донецьк, Дніпро­петровськ, Одеса) і дуже великі міста (Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг).

 

Рекорди України

Найбільшим за кількістю населення серед міст України є Київ (2,7 млн. осіб), найменшим – місто Угнів Львівської області (1,2 тис. осіб).

 

 

ТИПИ МІСТ ЗА ЧАСОМ ВИНИКНЕННЯ. За часом виникнення серед міст розрізняють старі, середнього віку і молоді.

До старих міст відносяться перші міста в Україні, що виникли ще понад 2,5 тис. років тому. Це були поселення, засновані древніми греками. Їх залишки знайдено поблизу сучасних міст Білгород-Дністровського (Тіра), Очакова (Ольвія), Севастополя (Херсонес) та Керчі (Пантікапей), Феодосії. До старих міст, заснованих за часів Київської Русі, належать і Київ, Чернігів, Галич, Теребовля, Львів, Збараж, Новгород-Сіверський, Переяслав, Чорнобиль, Володимир-Волинський, Луцьк та ін. Вони були центрами ремесел, торгівлі, освіти і культури, а також оборонни­ми укріпленнями. Багато міст з'явилися у XV – XVII ст.: Сімферополь, Тульчин, Берестечко, Нікополь, Рахів, Коростишів, Тернопіль, Ізмаїл, Очаків, Кременчук, Харків та ін. Ці міста стали торго­вельними центрами, які виникали переважно на перехрестях шляхів.

З розвитком промисловості у XVIII – XIX ст. виникли і почали активно розвиватися мі­ста здебільшого на сході і півдні України – Миколаїв, Одеса, Херсон, Алчевськ, Луганськ, Горлівка, Донецьк, Дебальцеве та ін. їх відносять до міст середнього віку.

Молодими містами в Україні є ті, що виникли у XX ст., зокрема після Другої світової війни. Вони розміщені переважно у промислових регіонах – Придніпров'ї і Донбасі. Серед них Верхньодніпровськ, Світлодарськ, Вишневе, Прип'ять, Світловодськ, Сєверодонецьк, Теплодар, Енергодар та ін. Є на території України і "мертві міста" – Чорнобиль і Прип'ять, які обезлюдніли внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.

 

Рекорди України

Найстарішими містами України є Білгород-Дністровський (Тіра), Севастополь (Херсонес), Керч (Пантікапей) та Федосія, засновані ще у VІІ ст. до н.е. Наймолодшим містом в Україні є Славутич, збудоване у 1987 р. для обслуговування Чорнобильської АЕС.

 

Мал. Львів – старовинне місто України

 

ФУНКЦІЇ МІСТ. Міста в Україні виконують різні функції. За цією ознакою розрізняють такі їх типи: багатофункціональні (обласні центри), промислові (Кривий Ріг, Маріуполь, Горлівка), транспортні (Жмеринка, Чоп), лікувально-оздоровчі (Ялта, Трускавець), центри агропромислових комплексів (Хорол, Яготин) та ін.

Окремо виділяють столицю України – м. Київ (2,7 млн осіб). Це найбільше місто держави, її адміністративний, культурний, гос­подарський центр. Заснований понад 1500 років тому, Київ вже тоді став політичним центром Київської Русі. Це сприяло його розвитку, нала­годженню різноманітних зв'язків. У 1497 р. місто отримало магдебурзьке право, тобто право на самоврядування. Столиця могутньої держави у центрі Європи здавна є і значним культурним центром. Ще у X ст. там було відкрито школи, з XVII ст. почала функціонувала Києво-Могилянська колегія (пізніше — академія), які стали центрами українського просвітництва. З XIX ст. почав діяти Володимирський університет (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З XVIII ст. у місті розвивається промисловість, будуються залізниці до Одеси та Курська. З того ж часу місто перетворюється на великий промисловий центр. У 1918 р. Київ став столицею УНР, з 1934 р. – столицею УРСР, а з 1991 р. – столицею незалежної Української держави.

Нині Київ не тільки значний промисловий центр з підприємствами машинобудування, хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості, не лише транспортний центр, від якого в усі кінці України пролягли залізниці і автомобільні шляхи, а й духовний центр українського народу. У місті збереглися численні унікальні пам'ятки культури – Золоті ворота, Софійський собор, Видубицький монастир, Києво-Печерська Лавра, Андріївська церква, Володимирський собор та ін. В останні роки відбудовано зруйнований Золотоверхий Михайлівський собор (па­м'ятка XI ст.) – місце захоронення київських князів і церковних діячів. Відновлено навчання в Києво-Могилянській академії, яку  було закрито у 1817 р. царським урядом.  У місті багато музеїв і театрів, відвідати які  приїжджають люди з усіх куточків України.

Київ – великий науковий і освітній центр України. У ньому працюють Національна академія наук України, науково-дослідні інститути, майже сто вищих та півтисячі середніх навчальних закладів. Із здобуттям Україною незалежності її столиця постійно оновлюєть­ся і відбудовується. Змінюють свій вигляд і упорядковуються вулиці Києва, реставруються старі і з'являються нові будівлі. Мальовничі ландшафти, старовинні і нові будівлі, численні пам'ятки культури роблять Київ неповторним і чарівним містом, одним з найкращих у Європі.

 

Мал. Серце України - київський Майдан Незалежності

 

СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ. Селища міського типу – це населені пункти з кількістю населення понад 2 тис. осіб, в яких не менше 2/3 населення становлять робітники, службовці та члени їх родин (тобто мешканці, не зайняті у сільськогосподарському виробництві).

Селища виникають при про­мислових підприємствах, будівництвах, залізницях. На їх території нерідко розміщені середні та вищі навчальні заклади, науково-дослідні устано­ви, лікувальні та оздоровчі заклади. За зовнішнім виглядом і функ­ціональною структурою вони подібні до малих міст. В Україні налічується 886 селищ міського типу, найбільше їх – у промислових районах.

УРБАНІЗАЦІЯ. У містах і селищах міського типу в Україні проживає майже 68 % населення (на початку XX ст. цей показник становив лише 16%). Як бачимо, кількість і частка міського населення постійно зростає. Процес збільшення кількості міст, міських мешканців і поширення міського способу життя  називається урбанізацією.

 

Мал. Загальна густота населення. Урбанізація

 

Найвищі темпи урбанізації спостерігались в Україні в середині XX ст., коли відбувалася індустріалізація – створення промислового виробництва. Нині ці темпи значно сповільнилися внаслідок припинення притоку мігрантів із сільської місцевості, депопуляції населення (табл. 2). Найвищі рівні урбанізації мають області у промислових регіонах – Донецька, Дніпропетровська, Луганська (80 – 90%), а найнижчі – Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська (40%).

Субурбанізація – це процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, внаслідок відтоку населення з міст. В результаті таких процесів формуються міські агломераці]. Агломерація (у перекладі з латинської означає „нагромаджую”) – це зосередження взаємозв’язаних міських поселень, ядром яких є велике місто, що швидко зростає. Агломерація являє собою систему розселення, яка характеризується зближенням і навіть територіальним зрощенням поселень, що мають між собою тісні зв’язки. Ознаками агломерації є висока густота місько­го населення і безперервність забудови, наявність великого міста-центра і численних менших міст-супутників, що мають з ним тісні зв’язки, тру­дові та культурно-побутові внутрішні міграції населення. Найбільшими агломераціями в Україні є Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Київська, Харківська.

В умовах загальної економі­чної кризи відбувається значний відтік міських жителів на заробітки за межі своїх поселень (переважно за кордон), а також повернення вихідців із сіл назад до своїх сільських помешкань.

 

Таблиця. Кількість міського і сільського населення та його частка від загальної кількості населення України

Роки	Міське населення		Сільське населення
	млн осіб	%	млн осіб	%
1897	4,6	16,0	24,2	84,0
1913	6,8	19,5	28,4	80,5
1940	13,7	33,5	27,3	66,5
1959	19,1	45,5	22,8	54,5
1979	30,5	61,2	19,3	38,8
1989	34,6	66,9	17,1	33,1
2001	33.5	67,2	15,8	32,8
2005	32,0	67,7	15,3	32,3