§ 33. Галузі лікувально-оздоровчого комплексу та інші галузі соціальної сфери
1. Як впливає природне середовище та геоекологічна ситуація території на стан здоров’я людей?
2. Що таке рекреаційні ресурси? Які регіони України найкраще ними забезпечені?
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я. Лікувально-оздоровчий комплекс включає систему медичних та рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров'я (профілактику захворювань, лікування), оздоровлення та відпочинок людей. Закладами охорони здоров'я є понад 10 тис. лікарень, амбулаторій та поліклінік, розташованих у містах і кущових поселеннях — селищах, великих селах. У них працює декілька сотень тисяч лікарів та осіб середнього медичного персоналу. Забезпеченість лікарями в Україні — одна з найвищих у світі, але відсоток хворих людей постійно збільшується через несприятливі умови життя, нераціональне харчування тощо.
Мал. Соціальна сфера та соціальне забезпечення
РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНЕ ГОСПОДАРСТВО. Оздоровлення і відпочинок людей забезпечують санаторії, пансіонати, санаторії-профілакторії, дитячі оздоровчі табори, будинки відпочинку, туристичні бази і притулки. Внаслідок їх поєднання в населених пунктах чи на певних територіях формуються курорти і курортні місцевості, туристичні центри і туристичні райони. Сама ж господарська діяльність з обслуговування цих закладів отримала назву рекреаційно-туристичне господарство.
Україна має значні можливості для розвитку цієї галузі. До рекреаційних ресурсів належать мінеральні води, лікувальні грязі, морські узбережжя, внутрішні водойми (озера, річки), лісові і гірські ландшафти зі сприятливими кліматичними та мікрокліматичними умовами, а також цікаві природні об'єкти й комплекси та об'єкти, створені людиною (історико-культурні центри і пам'ятки).
Мінеральні води є на всій території України, найбільше їх — у Прикарпатті, Карпатах, Поділлі, Криму. Лікувальні грязі поширені у Причорномор'ї й Приазов'ї (лимани), Криму і Прикарпатті. В цих районах створено найбільше бальнеологічних курортів: Немирів, Шкло, Великий Любінь, Черче, Моршин, Трускавець, Східниця — у Прикарпатті; Поляна, Синяк, Шаян, Кваси — в Карпатах; Гусятин, Сатанів, Хмільник — на Поділлі; Одеса, Гола Пристань, Євпаторія, Саки, Феодосія, Бердянськ — на Чорноморсько-Азовському узбережжі. Найвідомішими бальнеологічними курортами в інших регіонах країни є Миргород і Слов'янськ.
Кліматичні ресурси найсприятливіші для оздоровлення і відпочинку в лісових районах (курорти Ворзель і Пуща Водиця біля Києва, Слов'яногірськ у Донбасі), в гірських і лісових районах Карпат (Яремча, Ворохта), на морських узбережжях (вказані вище курорти, а також Затока, Очаків, Скадовськ, Алупка, Ялта, Алушта, Судак та ін.).
Серед різних видів туризму найбільш поширені в Україні пізнавальний і гірський. Об'єктами пізнавального туризму стали визначні пам'ятки природи, національні парки, а також пам'ятки історії та культури. Останні поширені повсюдно, насамперед, у центральній і західній частинах України та в Криму. Найбільша кількість їх — у Києві, Львові, Кам'янці-Подільському. В багатьох містах і містечках Галичини, Волині, Закарпаття, Поділля, Криму збереглися історико-архітектурні ансамблі, які оголошено заповідниками.
Мал. Київський ботанічний сад
Мал. Фортеця у Кам‘янець-Подільському
Останнім часом в Україні зростає інтерес до інших видів туризму: водного (мандрівки рівнинними й гірськими річками), спелеологічного (печерами Поділля і Криму), релігійного (прочанство й відвідання релігійних святинь, наприклад, Києво-Печерської і Почаївської Лавр, Зарваниці у Тернопільській області та Херсонесу в Криму), зимового, екстремального та ін. Вся територія України з її мальовничими ландшафтами, розмаїтими культурно-побутовими і сільськогосподарськими традиціями населення придатна для так званого "зеленого", або "сільського", туризму, який набуває значного розвитку. Запаси рекреаційних ресурсів в Україні дозволяють розвивати літні й зимові види відпочинку, туризму, оздоровлення людей з України та з-за кордону.
Мал. Рекреаційні ресурси
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО. Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, невеликих підприємств і установ. Весь житловий фонд в Україні становить понад 1 млрд м2,
60% його зосереджено в містах. Міський житловий фонд має вищий порівняно із сільським рівень забезпечення газом, гарячим водопостачанням, водопроводом і каналізацією. На сьогодні з метою поліпшення житлових умов населення значна увага приділяється розвитку кооперативного та індивідуального житлового будівництва.
Таблиця
ПОБУТОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ. Побутове обслуговування включає індивідуальне виготовлення і ремонт одягу, взуття та трикотажних виробів, ремонт і будівництво житла, послуги перукарень і майстерень з ремонту побутової техніки, транспортних засобів, радіо- і телеапаратури та ін. Воно постійно зазнає змін, бо удосконалюються старі І запроваджуються нові види і форми обслуговування. Найбільші обсяги реалізації побутових послуг припадають на міські поселення.
ТОРГІВЛІ І ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ. Торгівля і громадське харчування охоплюють підприємства роздрібної торгівлі І заклади громадського харчування. В загальному обсязі товарообігу продовольчі товари становлять 45%, непродовольчі — 55%. Найвищі показники роздрібного товарообігу на одну людину — у Києві, АР Крим, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Львівській і Закарпатській областях. Крім традиційних підприємств галузі розвивається мережа спеціалізованих магазинів, закладів громадського харчування швидкого обслуговування.
Мал. Соціальна сфера та соціальне забезпечення
Мал. У центрі Ворохти
ЗВ’ЯЗОК. Зв'язок як галузь господарства складається з підприємств, ліній і вузлів, які забезпечують процес передачі інформації на відстань (телекомунікації). Сюди входять відділення зв'язку, телефонно-телеграфні станції, пошта, радіомовлення, телебачення та ін.
З другої половини XX ст. поряд із засобами масової інформації (радіо і телебачення) надзвичайно активно у світі розвивається індивідуальний зв'язок. При цьому традиційний його вид — телефонний зв'язок — удосконалюється, поєднується з іншими видами (супутниковим, радіозв'язком). Стаціонарна кабельна мережа телефонного зв'язку поповнилась новими мобільними системами — пейджинговою, стільниковою, супутниковою. Інша група найновіших засобів телекомунікацій широко використовує відеоапаратуру та комп'ютери. Це — телефакс, електронна пошта та ін.
Індивідуальний телефонний зв'язок завжди був слабкою ланкою вітчизняних телекомунікацій. За рівнем телефонізації (кількістю апаратів на 100 мешканців), якістю міжміського зв'язку, технологією передачі сигналу Україна поступається багатьом країнам. Дуже слабкою була і залишається телефонізація сільських поселень.
Останніми роками ситуація в галузі телекомунікацій різко змінюється на краще, а сама галузь належить до найбільш динамічних у національній економіці. Розвиваються традиційні і нові види зв'язку, обласні центри, курортні міста, багато райцентрів підключено до Інтернету — всесвітньої комп'ютерної телекомунікаційної системи. Цьому сприяє поява нових компаній, створених з участю іноземних інвестицій.
Запам’ятайте
Лікувально-оздоровчий комплекс включає систему медичних та рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров’я, оздоровлення та відпочинок людей.
Україна має значні можливості для розвитку рекреаційно-туристичного господарства.
Серед різних видів туризму найбільш поширені в Україні пізнавальний і гірський. Вся територія України придатна для "зеленого", або "сільського", туризму, який набуває значного розвитку.
Запитання і завдання
1. Як розвинутий у країні лікувально-оздоровчий комплекс?
2. Які регіони України мають найкращі умови для розвитку рекреації й туризму?
3. Розкажіть про житлово-комунальне господарство України.
4. Які перспективи розвитку зв’язку в Україні?
5. Назвіть основні проблеми й перспективи розвитку галузей соціальної сфери.
Українська