Історичне значення Київської русі та Галицько-Волинської держави
План викладу
- Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу.
- Походження та поширення назви «Україна».
- Походження і розвиток національної символіки.
- Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Основний виклад
1. Місце Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу
- Дослiдження мови, побуту, звичаїв та обрядiв русичiв 10–13 ст. на теренах Київщини, Чернiгiвщини, Галичини та Волинi – центральних земель Київської Русі та Галицько-Волинської держави – дають підстави називати їх давнiми українцями.
- Коріння нашого народу – у східнослов’янських племенах, які протягом 5–7 ст. активно розселялися на нові землі.
- Перша східнослов’янська держава – Київська Русь – була середньовічною імперією.
- Поряд із давніми українцями – державотворчим, панівним народом – у ній мешкали й інші – слов’янські, а також балтські, фінські, тюркські народи.
- Українці від тісного співжиття в одній державі з ними отримали змогу ясніше усвідомити свою окремішність, неподібність до інших народів, що, зрештою, сприяло формуванню свідомості народу, або, як кажуть дослідники, національної самосвідомості.
- Безпосереднім спадкоємцем Київської Русi стало Галицько-Волинське князівство.
- Утворене у 1199 р. Романом Мстиславовичем, воно служило опорою українській державності протягом наступного століття і проіснувало до 1340 р.
- Збережені Галицько-Волинським князівством українські державницькі традиції були сприйняті українською шляхтою, а згодом козацтвом, і відроджені в Українській козацькій державі.
- Ось чому видатний український історик Михайло Грушевський стверджував, що Галицько-Волинське князівство безпосередньо успадкувало політичні та культурні традиції княжого Києва.
Отже, значення Київської Русі – держави, створеної українським народом на княжому етапі його історії, за словами того ж таки Михайла Грушевського, полягає в тому, що вона є першою формою української державності.
2. Походження та поширення назви «Україна»
- Назва Україна вперше вживається, у Київському лiтопису пiд 1187 р.
- Того року в битвi проти половців загинув переяславський князь Володимир Глiбович.
- З сумом сповіщаючи про ту подію, літописець записав, що за князем «Україна багато потужила».
- Дослідники твердять, що за тих часiв назва «Україна» поширювалася на Київщину, Переяславщину та Чернiгiвщину.
- Пiд 1189 р. у тому ж лiтопису вжито назву «Україна Галицька» стосовно Галицького князiвства.
- Про походження назви Україна iснує кiлька припущень.
- Втім, більшість дослiдників пов’язують походження назви Україна зi словом «край-країна» у значеннi «рiдний край, країна, земля».
3. Походження і розвиток національної символіки
-
Головний елемент сучасного герба України – тризуб – був князівським знаком династії Рюриковичів, успадкованим від ранiших часiв.
- Свiдченням цього є найдавніші археологічні знахідки зображення тризуба, що їх вiдносять до 1 ст. н. е.
- Найвiдоміше зображення тризуба періоду Київської Русі – зображення на монетах Володимира Великого.
- Загалом цей родовий знак протягом кiлькох століть був поширений у всiх князiвствах Київської Русi, незмінно зберігаючи значення символу влади князя.
- Цей князівський родовий символ не передавали у спадщину незмінними, як це буває з гербами (ознакою герба є передача його нащадкові в усталеному вигляді), а кожен новий князь додавав до зображення якісь зміни.
- Iснує близько 40 версiй, якi пояснюють його iсторiю. Дехто вважає, що цей знак запозичено в народiв-сусiдiв, iншi – що це споконвiчний символ наших предків.
- За князівських усобиць – тризуб – утратив значення загальнодержавного.
- Кожен князь прагнув створити власну символіку, що згодом закріпилася в гербах українських земель.
- На Київській землі тризуб заступило зображення святого архістратига Михаїла, якого вважали покровителем воїнів і символом перемоги.
- Новий знак набув поширення на початку 12 ст. Архістратиг Михаїл був духовним патроном великого князя Святополка-Михайла Ізяславича, який на його честь збудував Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
- Старший син Володимира Мономаха, великий князь київський Мстислав користувався печаткою із зображенням святого Михаїла.
- Згодом зображення архістратига Михаїла з князівських печаток перейшло до герба міста.
- Часів розквіту Галицько-Волинського князівства сягає і герб сучасного Львова.
- Зображення лева символізувало мужність, владу, звитягу, великодушність.
- Дослідники припускають, що знак лева як герб міг прийняти Лев Данилович. Його онук, Лев Юрійович, також ним користувався.
- На думку вчених, зображення лева було гербом Галицького князівства.
- Найдавніше, документально засвідчене зображення лева в гербі Львова зустрічаємо на печатці, прикладеній до документа за 1359 р.
Прапори-стяги
- Стяги русичів мали вигляд витягнутих трикутників.
- Зі 168 зображень прапорів у Радзивілівському літопису 147 засвідчують червону барву стягів.
- Решта – синю, зелену, брунатну або білу. Зі запровадженням християнства на полотнищах прапорів стали зображувати святих – покровителів того чи того князя або землі, а також князівські знаки, хрести, сонце, зірки.
- За часів роздробленості набули поширення чотирикутні прапори.
- Коли за землями закріпилися герби, їх почали повторювати на прапорах.
4. Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави
-
Роль Київської Русі у тогочасному світі великою мірою визначалось її розташуванням на найважливіших торговельних шляхах.
- Ідеться, зокрема, про шлях «З варяг у греки», що пов’язував Балтійське й Чорне моря.
- Важливим також був суходільний шлях, що пролягав від Києва на захід, через Краків і Прагу в Південну Німеччину, до міста Реґенсбурґа на Дунаї.
- Особливе значення мало торговельне партнерство руських земель із Візантією – найрозвиненішою тогочасною державою.
- Про велику політичну роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать розгалужені династичні шлюби руських князів.
- Військова міць Київської держави давала можливість протягом сторіч успішно захищатися від нападів кочових народів, зокрема печенігів і половців.
- Київська Русь стала своєрідним щитом для захисту народів Центральної та Західної Європи від монгольської навали.
- Найбільший вплив на культуру руських земель мала Візантія.
- Цьому сприяло й утвердження православного християнства.
- Вчені наголошують на існуванні в Європі двох культурницьких зон – латинської та греко-слов’янської (візантійсько-руської).
- Власне, провідним осередком останньої й були Київська Русь та Галицько-Волинська держава.
- Виявом міжнародного авторитету Галицько-Волинської держави було коронування князя Данила Романовича.
- Ця подія засвідчує європейську орієнтацію зовнішньої політики Галицько-Волинської держави.
Українська