§ 10. Фашизм
Післявоєнне загострення соціальної та політичної боротьби, криза інститутів влади породили й нове політичне явище — фашизм.
Фашизм — переважно європейський політичний рух ХХ ст., особлива форма державного правління. Його соціальну базу складали люмпенізовані верстви суспільства, розорені дрібні власники, військові, які прагнули активних дій.
Саме слово "фашизм" — італійського походження (fascismo, від лат. fascis — низка хмизу). Спершу воно використовувалося стосовно італійської дійсності 20-х рр. Згодом ним почали називати й аналогічні рухи в інших країнах. Німецькі фашисти називали себе "нацистами", "наці".
Б.Муссоліні і А.Гітлер разом приймають воєнний парад
Фашизм як політичний рух має низку рис, які визначали його специфіку.
Перша — це націоналізм, що переходив у шовінізм і расизм. Для фашистів інтереси нації були вищими від індивідуальних, групових, класових. Останні безумовно приносили в жертву першим. Фашизм неначе увібрав у себе всю хвилю шовінізму й націоналізму часів Першої світової війни. До того ж найбільший розмах цього руху в Німеччині та Італії пояснювався образою національних почуттів народів цих країн, які завершили своє об’єднання пізніше від інших і вийшли з Першої світової війни не тільки ослабленими, а й приниженими: Німеччина — умовами Версальського миру, Італія — тим, що її інтересами знехтували на Паризькій мирній конференції.
Для фашистів демократія була синонімом хаосу, альтернативою якому вони вважали порядок і дисципліну.
Зближувало фашистів із традиційно правими возвеличення держави: і ті, й ті вбачали в ній зосередження національного духу, основу стабільності й порядку. І ті, й ті виступали проти будь-якої модернізації, закликаючи до механічного повернення до джерел, коріння, національних святинь.
Але фашизм увібрав і нові риси, не притаманні старому консерватизмові правих. Фашисти висунули і прагнули реалізувати на практиці не просто ідею сильної держави, а держави тоталітарної (від франц. totalіtaire — повний, цілий), яка поглинає громадянське суспільство. "Все для держави, нічого проти держави, нічого поза державою", — ці слова Муссоліні передають сутність фашистської концепції тоталітарної держави.
У Німеччині реалізація цієї ідеї породила конфлікт фашистів із церквою, яка прагнула зберегти свою автономію. Традиційні праві не допустили б такого конфлікту через їхню прихильність до церкви. До того ж вони були на відміну від фашистів нечисленною елітою (родові аристократи, великі фінансисти і промисловці). Фашизм — це масовий рух, в якому брали участь ремісники, селяни, дрібні торговці й підприємці, службовці, ветерани війни.
Потворною рисою фашистів була схильність до насильства, яке вони стверджували, робили з нього культ. На насильстві вони прагнули побудувати новий світовий порядок. Розуміння насильства як необхідного атрибуту політичної боротьби споріднювало фашизм з ортодоксальними соціалістами і комуністами.
Фашизм виступав і з антикапіталіcтичними гаслами. На відміну від соціалістів і комуністів, у вільній конкуренції та індивідуалізмі вбачалася загроза для національної єдності.
Запозичивши в соціалістів низку гасел та ідей, фашизм уважав соціалістів і комуністів основними своїми ворогами. Антикомуністичні гасла сприяли об’єднанню італійських фашистів, німецьких нацистів і японських мілітаристів в Антикомінтернівський пакт. Соціалістів вони не сприймали за їхню "вину" в поразці у Першій світовій війні.
У різних країнах фашистський рух мав свої, специфічні риси. Будучи націоналістами, його прихильники не докладали зусиль, щоби виробити спільну програму.
У німецькому фашизмі націоналізм набрав крайніх форм. В італійському цього не було. На думку німецьких фашистів, історія людства була вічною боротьбою за існування різних рас і народів. У цій боротьбі перемагає сильніший. Переможений повинен загинути або підкоритись. Найбільш життєздатною нацією вони вважали арійську нордичну расу, до якої відносили себе. Її історична місія — завоювати світове панування. Термін "арійська раса" було впроваджено в XIX ст. для обгрунтування теорії про вищу расу людей. Її підхопили ідеологи нацизму. Вони вважали німців найчистішими представниками цієї раси, яка загартувалась в суворих умовах півночі.
Італійський фашизм зразком для наслідування вважав Римську імперію і прагнув перетворити Середземне море в "італійське озеро". Його соціальною опорою були фронтовики, декласовані елементи, національно налаштована частина інтелігенції.
Іспанський фашизм — це значною мірою реакція на революційні виступи населення і проникнення комунізму. Його підмурками були монархізм, клерикалізм і антикомунізм, а соціальною базою — інтелігенція, підприємці, промисловці, військові. На відміну від Німеччини й Італії, в Іспанії фашизм виник не як наслідок Першої світової війни, а наприкінці 20-х — початку 30-х років під впливом світової економічної кризи.
Документи, матеріали
Програмні цілі НСДАП
І. Ми вимагаємо об’єднання всіх німців у Велику Німеччину на основі права самовизначення народів.
ІІ. Ми вимагаємо рівноправ’я німецького народу з іншими націями, скасування Версальського і Сен-Жерменського мирних договорів.
ІІІ. Ми вимагаємо території та землі для харчування нашого народу і для осадження нашого населення.
ІV. Громадянином держави може бути тільки той, хто належить до німецького народу. Належати до німецького народу може тільки той, в чиїх жилах тече тільки німецька кров, без різниці віросповідання. Тому євреї не можуть належати до німецького народу…
VІІ. Ми вимагаємо, щоб держава взяла на себе зобов’язання передусім про заробіток і їжу громадянина. Якщо неможливо прогодувати все населення країни, необхідно вислати з країни представників інших націй…
ІХ. Всі громадяни повинні мати рівні права і нести рівні зобов’язання.
Х. Найпершим обов’язком кожного громадянина повинна бути творча праця, розумова чи фізична. Діяльність окремої особи не повинна порушувати інтересів суспільства; вона має відбуватися у межах цілого і на користь всім. Тому ми вимагаємо:
ХІ. Скасування нетрудового доходу, знищення процентного рабства…
ХІІІ. Ми вимагаємо одержавлення всіх уже усуспільнених виробництв (трестів).
ХІV. Ми вимагаємо участі в прибутках великих підприємств…
ХVІ. Ми вимагаємо створення здорового середнього класу…, негайної муніципалізації всіх великих універсальних магазинів і передачі їх в оренду за дешевою ціною дрібних торговців…
ХVІІ. Ми вимагаємо земельної реформи, яка відповідала б національним вимогам…, скасування поземельної ренти і заборони всякої спекуляції землею…
ХХ. …Ми вимагаємо навчання коштом держави особливо обдарованих дітей бідних батьків незалежно від стану і професії останніх.
ХХІ. Держава повинна піклуватися про покращання охорони здоров’я через: охорону матері й дитини, заборону дитячої праці, введення в законодавчому порядку обов’язкової фізкультури і спорту…
ХХV. Для проведення всього цього ми вимагаємо створення сильної держави.
Запитання до документа
1. Назвіть пункти програми НСДАП, що їх можна охарактеризувати як соціальну демагогію.
2. Що мали на увазі нацисти під терміном "сильна держава"?
З виступу А.Гітлера
Хто бачить у націонал-соціалізмі лише політичний рух, той нічого у ньому не розуміє. Це навіть більше ніж релігія, це воля до нової людської творчості. Без біологічної основи і біологічної мети політика тепер зовсім сліпа. Я звільняю людей від обтяжуючих обмежень розуму, від грязних і принижуючих хімер, що називаються совість і нравственність, від вимог свободи і особистої незалежності, якими можуть користуватися лише деякі.
Запитання до документа
1. Про що говорить Гітлер у своїй промові?
2. Які людські цінності він заперечує?
3. Яку „біологічну основу” поглали націсти в свою політику?
З доповіді М.Бухаріна на ХІІ з`їзді РКП(б) (1923 р.)
«Характерним для методів фашистської боротьби є те, що вони більше, ніж будь-яка партія, засвоїли собі і застосовують на практиці досвід російської революції. Якщо їх розглядати з формальної точки зору, тоб-то з точки зору їх політичних методів, то це повне застосування більшовицької тактики і спеціально російського більшовизму: у сенсі швидкого збирання сил, «учраспредів», мобілізацій і тому подібне і безпощадного знищення ворога, коли це потрібно і коли це викликане обставинами. Їх головною метою є знищення основних організуючих сил робітничого класу…»
Запитання до документа
1. На які спільні риси фашизма і більшовизма (комунізма) вказує Бухарін?
2. Чим зумовлена подібність у методах між фашистами і більшовиками?.
Запитання і завдання
1. Що таке фашизм і яка його соціальна база?
2. Які причини виникнення і поширення фашизму?
3. Що спільного і відмінного між фашизмом і правими (консервативними) політичними течіями?
4. Розкрийте особливості німецького фашизму.
5. У чому полягала сутність расової теорії фашистів?
6. З’ясуйте особливості італійського та іспанського фашизму.
7. Чому фашизм становив загрозу для всього людства?
8. Деякі дослідники вважають фашизм феноменом ХХ ст. Доведіть або спростуйте дану точку зору.
Українська