§ 12. Релігія Давнього Єгипту
Як і всі давні народи, єгиптяни своїх богів поєднували з силами природи.
Жителі Давнього Єгипту надавали особливого значення тому, що буде з душею після смерті людини. Життя, вважали єгиптяни, – лише тимчасове перебування на цьому світі, мить у порівнянні з вічним існуванням душі у потойбічному світі. Для потойбічного життя не тільки готували тіло померлого, перетворюючи його на мумію, а й споруджували «будинки вічності» – піраміди й гробниці. Спочатку фараонів і знатних людей ховали у пірамідах, які вражали сучасників і нащадків своїми розмірами та величчю. З часом, побоюючись грабіжників, приховували від стороннього ока гробниці багатіїв і правителів у видовбаних у скелях поховальних комплексах. Оскільки для єгиптян загробне життя було таким же реальним, як і земне, вивчення вмісту гробниць дало можливість ученим відтворити багато сторін життя Давнього Єгипту.
1. Уявлення про виникнення світу
Погляди на виникнення світу та богів у єгиптян, що жили в різних частинах країни, були різними. Жителі Геліополя вірили, що перед виникненням світу був лише хаос – Нун. Згодом з його глибин з'явився творець Атум. Він створив Землю та перших богів – Шу (Повітря) й Тефнут (Вологу). Потім з'явилися Геб (Земля) та Нут (Небо). Нащадками Геб і Нут були дев'ять богів. Серед них – Сет, Озіріс, Ісіда, Нефтида. І лише потім з'явилися люди. За однією версією, вони народилися із сліз бога Сонця. За іншою – їх створив за наказом Ра бог-гончар Хнум, виліпивши із глини. Атум вважався першим царем Єгипту. Ось чому фараонів вважали нащадками богів.
За уявленнями жителів Мемфіса, спочатку існував бог Пта (Птах). Він створив вісім богів. Одним з цих богів був Атум, який і будував Всесвіт.
Жителі Гермополя вірили, що з океану вийшли чотири боги, які мали голови жаб, – Нун, Хух, Кук, Амон, за ними – чотири змієголових богині. Плаваючи в океані, вони створили яйце. З яйця у вигляді птаха (сокола або ібіса) з'явився Атум (Ра). Атум (Ра) створив Всесвіт і все в ньому.
Як вірили жителі Фів, з океану (хаосу) народився змій, який мав ім'я Кематеф. Коли він помирав, то заповів своєму синові Ірта створити вісім богів. Народжені боги пішли у пониззя Нілу до Гермополя, де створили бога Сонця – Ра, а потім пішли до Мемфіса й Геліополя і створили Пта й Атума. Після цього вісім богів пішли до Фів, де й померли.
Поняття і терміни
Мумія – забальзамоване тіло людини або тварини
Пантеон – сукупність богів однієї релігії.
2. Єгипетські боги
Кожне явище природи, небесне світило єгиптяни пов'язували з окремим богом. Тому вищих істот, за їхніми уявленнями, було багато. Вищі створіння повсякчас були поряд з людиною, допомагаючи або караючи. Боги об'єднувалися у велику родину – пантеон. До давньоєгипетського пантеону входили: Амон – бог сонця, Атон – втілення сонця. Єгиптяни вважали, що частка цього бога є у кожній живій істоті. Ісіда – богиня родючості, води, вітру, мореплавства. Саме вона навчила жінок ткати, прясти, лікувати. Апіс – бог родючості. Єгиптяни уявляли його у вигляді бика. Бог Анубіс – покровитель померлих. Вважалося, що він створив першу мумію і навчив людей цього ремесла. Анубіса зображали у вигляді людини з головою шакала. Апоп – велетенський змій, що уособлював собою зло, ворог бога Ра. Він мешкав у надрах землі. Щоночі Апоп чатував на Ра, який плив у сонячному човні підземним Нілом. Щодня між ними відбувалася битва, у якій Ра завжди виходив переможцем (так єгиптяни уявляли зміну дня і ночі). Баст – богиня радості. її зображали у вигляді жінки з головою кішки. Гор – бог неба. Зображався у вигляді людини з головою сокола. Маат – богиня правосуддя та гармонії. Вона брала участь у творенні Всесвіту та в суді Озіріса – бога підземного царства.
Цікаво знати
Озіріса зображали поміж дерев у вигляді людини з зеленою шкірою. Єгиптяни вважали, що кожного року Озіріс помирає та відроджується до нового життя. Сета зображали із звіриним обличчям і вогненним волоссям. День його народження – третій передноворічний, тому єгиптяни вважали цей день нещасливим.
3. Озіріс – володар підземного царства
Давні єгиптяни вірили у вічне потойбічне життя, а земне сприймали лише як час, коли душа готується до переходу в царство мертвих. Отже, й бог, що царював у царстві мертвих, був одним з найбільш шанованих.
Озіріс був старшим сином бога землі Геба і богині неба Нут. Як і фараони, він спочатку царював на землі. За його правління люди не знали ні воєн, ні хвороб, ні голоду. Озіріс навчив єгиптян землеробства і виноградарства, будування міст, добування мідної та золотої руди, мистецтва лікування і грамоти. Бог пустелі, вітру та війни Сет вирішив знищити Озіріса. Спочатку він виготовив саркофаг. Потім влаштував свято, на яке запросив Озіріса. Тут Сет оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому підійде за розміром.
Коли Озіріс ліг у нього, саркофаг закрили кришкою, запечатали свинцем і кинули у Ніл. Але Озіріс воскреснув з мертвих. Він залишив трон синові Гору, а сам став царювати й вершити суд у царстві мертвих. Гор був останнім богом на землі, оскільки інші вищі істоти переселилися на небо. Гор 80 років боровся проти Сета. Не раз Сет вбивав Гора, але небесні боги щоразу воскрешали його та повертали Горові царський трон на землі, який він потім передав людським правителям – фараонам.
4. Підземний світ. Царство мертвих
За уявленням давніх єгиптян, царство мертвих нічим не відрізнялося від земного. Тому небіжчика забезпечували речами, якими він звик користуватися за життя: одягом, їжею, прикрасами. Військовому клали зброю, землеробу – мотику, писцеві – глиняні таблички.
Жителі Єгипту вірили, що підземне царство розташоване далеко на заході і, щоб дійти без перешкод до Озіріса, потрібно знати багато заклинань. їх записували жерці до «Книги мертвих». Діставшись до «Великого Будинку Двох Істин», де царював Озіріс, померлий поставав перед його судом.
Долю померлого вирішували 42 судді. Він повинен був визнати себе винним або невинним у гріхах. Перед початком суду померлий промовляв молитву. У ній він перелічував усі гріхи, у яких не був винен. Потім відповідав на запитання бога мудрості Тота.
Поняття і терміни
Саркофаг – кам'яний ящик із зображеними магічними символами та заклинаннями, у якому розміщувалася домовина з тілом.
Документ
Молитва-заперечення померлого перед судом Озіріса
Я не здійснював несправедливості проти людей.
Я не кривдив близьких.
Я не говорив неправду в Місці Істини.
Я не грабував бідних.
Я не робив нічого супроти волі богів.
Я не підбурював слугу проти господаря.
Я не отруював.
Я не вбивав.
Я не наказував убивати.
Я не грабував могил.
Я не мучив удів.
Я не зробив нікому зла.
Я не привласнював дари, які приносили в храм, не полював на священних тварин.
Я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, моя безгрішність – це безгрішність Величного Фенікса (Бену), що у Гераклеополі.
Мені не нашкодять у Великому Будинку Двох Істин, бо я знаю імена богів, що перебувають поряд з тобою.
Запитання до документу
1. Які людські якості цінувались у Давньому Єгипті?
2. Які дії давні єгиптяни вважали гріхом?
Праведність душі визначали за допомогою ваг. На одну чашу клали серце (у ньому, на думку єгиптян, містилася душа), на другу – пташине перо, що символізувало правосуддя.
Ваги тримав Анубіс, а вирок виносив Тот. Якщо серце переважувало, то померлий був грішником, і чудовисько Амту – лев з головою крокодила з’їдало його. Якщо померлий не мав гріхів, то оживав для подальшого вічного життя у раю – Іару. Поля Іару мало чим відрізнялися від найкращих полів Єгипту. Їх оточував бронзовий мур, який захищав праведників. У раю селяни обробляли землі, писці вели облік, фараони керували своїми підлеглими. Але душа час від часу поверталася до тіла, і тому єгиптяни прагнули зберегти його якнайдовше, виготовляючи мумії.
5. Муміфікація
Коли єгиптяни ще не знали таємниці бальзамування, тіло померлого просто закопували у гарячий пісок пустелі. Згодом знайшли речовини, які дали можливість зберегти тіло від руйнування. Бальзамуванням займалися тільки фахівці, які знали його секрети. За їхньою роботою постійно наглядали жерці. Муміфікація потребувала великих коштів, тому зберегти тіло небіжчика таким чином могли собі дозволити лише заможні єгиптяни, зокрема фараони.
Поняття і терміни
Бальзамування (муміфікація) – спеціальна обробка тіла небіжчика, яка давала змогу зберегти його від тліну та розпаду.
Цікаво знати
Спочатку бальзамувальники працювали над висушуванням тіла. Його набивали папірусом або піском, вкривали смолистими речовинами і залишали на 40-70 діб. Виготовлене тіло загортали у лляні бинти, вкладаючи амулети, які повинні були захистити небіжчика у потойбічному світі. Після цього мумію розміщували в трьох дерев'яних трунах, які вкладали одна в одну. А ті в свою чергу клали до саркофага. Саркофаг з мумією несли до поховальної камери у піраміді чи гробниці.
Запитання і завдання
1. Як Озіріс став царем потойбічного світу?
2. Опишіть, як відбувався суд Озіріса.
3. Яким єгиптяни уявляли рай?
4.Що можна розказати про реальне життя єгиптян, знаючи їхні релігійні вірування?
Українська