§ 16. Ассирія
1. Утворення Ассирійської держави
Ассирією, як уже зазначалося, називають гірську частину на півночі Дворіччя. Її центром було місто Ашшур, яке розташовувалося у середній течії річки Тигр. У XVIII ст. до н.е. Ассирію захопив давньовавилонський цар Хаммурапі. Ослаблення та занепад Давньовавилонської держави дали можливість ассирійцям у XIV ст. до н.е. розпочати будівництво власної держави. Вона постала у безперервних війнах із сусідами.
Формування міцного фізично, войовничого та завжди готового до запеклої боротьби за своє існування народу було пов'язане з тим, що Ассирія першою приймала удари завойовників, які йшли у Дворіччя із заходу. Ассирійці зажили слави одного з найжорстокіших народів давнини. Вони не тільки вбивали полонених, захисників міст, а й вивозили із завойованої країни правлячу верхівку, чиновників і ремісників. Цим самим надовго унеможливлювали спротив підкорених. Але жорстокість ассирійців, що демонструвала їхню силу, була водночас і їхньою слабкістю – підкорені ніколи не могли змиритися із пануванням завойовників.
2. Господарське життя та суспільство ассирійців
Як і в Давньовавилонському царстві, основними виробниками в Ассирії були землеробські общини. їм належала більша частина земель у державі. Власниками іншої були царі, їхнє оточення та багатії. Общини складалися з кількох поколінь найближчих родичів. Общинна земля позначалася межею, а всередині поділялася на дрібні ділянки, кожну з яких обробляла одна родина. Крім селянських, існували царські та храмові господарства. Зазвичай обробляли ці землі раби або збіднілі селяни. Як і в інших давніх державах, рабами в Ассирії ставали боржники в військовополонені.
Заняття землеробством було досить успішним. Ассирійці використовували плуг, у долинах річок вирощувала пшеницю та ячмінь. На південних схилах гір закладала виноградники й сади. Вони також розводили велику рогату худобу, овець і кіз, любили полювати.
Високого рівня розвитку досягло ремесло. Вважається, що саме ассирійці першими у Дворіччі навчилися виплавляти залізо. Славилися своєю майстерністю їхні зброярі. Вироби з металу, продукти тваринництва становили основну частину товарів, якими торгували ассирійці. Крім того, вони перепродували товари з інших країн, збували награбоване у війнах. Торгівля і лихварство були основними джерелами, за рахунок яких утримувалася армія Ассирії.
Верхівка ассирійського суспільства складалася з багатої знаті, жерців, купців і чиновників. На чолі держави стояв цар, що зосереджував у своїх руках необмежену владу. Він карав і милував, розпоряджався державним майном, очолював військові походи.
Після вдалого військового походу цар мав скласти богам звіт про похід і передати частину здобичі на користь храму. Ритуальним обов'язком царя було полювання на левів. Під час полювання левів випускали з кліток в огороджений парк. Цар повинен був поцілити їх стрілою або навіть убити ритуальним ножем. Поруч із царем завжди перебували досвідчені лучники, які спостерігали за тим, щоб із царем нічого не трапилося. Парк оточували списоносці, які стримували численних глядачів. Такі сцени зображено на багатьох ассирійських рельєфах.
3. Ассирійська армія
Ассирія першою озброїла свою армію залізною зброєю, що давало їй перевагу перед іншими арміями. Ассирійський воїн мав гостроверхий мідний шолом, довгий спис із залізним вістрям, великий щит, оббитий бронзою, металеві захисні пластини на ногах. Від ударів ворога його рятувала шкіряна куртка, на якій закріплювалися опуклі металеві пластини.
Грозою для ворогів була також ассирійська кіннота, для якої відбирали певні породи коней. Вчені вважають, що ассирійці вперше в історії людства в IX ст. до н.е. створили цей рід військ. Страшною зброєю ассирійців були бойові колісниці. Під час бою в колісниці перебувало три воїни: візник, лучник та зброєносець, який прикривав їх щитом. Воїни вміло використовували облогові башти й тарани для штурму міст.
Майже 270 років ассирійська армія не знала поразок. Добре організована й озброєна, вона підкорила величезні території, що перетворило Ассирію на могутню державу. Правителі таких могутніх країн, як Вавилон, Сирія, Урарту, Фінікія, а пізніше навіть царі Єгипту сплачували їй данину.
Документ
Оповідь ассирійського царя про похід
Під час мого походу 22 царі, раби, підвладні мені на березі моря, серед моря і на суші, принесли мені свої великі дари й цілували мої ноги... Поспішаючи на підмогу царям і намісникам, які в Єгипті були підвладними мені рабами, я швидко подався і дійшов до Карбаніту. Тарку, цар Єгипту й Ефіопії, почувши про наближення мого походу, зібрав своїх бійців на бій, на битву і січу. З допомогою Аяшіура, Бела і Набу, великих богів, моїх володарів, що йдуть на моєму боці, в битві серед широкого поля я завдав поразки його воїнам.
Колісниця ассирійського царя
Запитання до документа
Що насправді, на вашу думку, мало вирішальне значення для перемоги ассирійського царя в Єгипті?
4. Розквіт Ассирійської держави
Відомим завойовником був цар Ассирії Тіглатпаласар І (1115-1077 рр. до н.е.). За його правління Ассирійська держава простягалася від узбережжя Середземного моря до верхів'їв Тигру. У цей час держава зміцнилася економічно. Успішно розвивалося землеробство, що дало можливість збільшити запаси зерна у порівнянні з попередніми періодами. Набувала розвитку торгівля. Основною торговельною артерією була річка Тигр. На її берегах у столиці Ассирії місті Ашшур для купецьких суден було збудовано численні причали. Згодом ассирійці контролювали всі торговельні шляхи Передньої Азії, крім тих, що проходили через Палестину.
Цікаво знати
Тіглатпаласар І був не лише визначним полководцем, будівничим, а й дипломатом. Йому за успішне укладення союзу із давнім ворогом – Єгиптом – фараон подарував живого крокодила, що вважався символом добрих намірів. Єдиним ассирійським царем, який умів читати й писати, був Ашшурбаніпал.
Період найвищого розквіту Ассирії почався за царя Тіглатпаласара III (745-727 рр. до н.е.). Він уперше в історії Дворіччя створив регулярну армію, яка утримувалася за кошт держави. Армія мала чітку організацію завдяки поділу на загони піхоти, кінноти й загони бойових колісниць. Маючи найбоєздатнішу в Дворіччі армію, Тіглатпаласар III підкорив Сирію, Вавилонське царство, яке на той час було ослаблене, та поширив владу ассирійців на території від Єгипту до Перської затоки й Закавказзя і створив першу в історії імперію.
Поняття і терміни
Імперія – велика держава, до складу якої входять підкорені народи.
Тіглатпаласар III, щоб утримати величезні території в покорі, обмежив владу правителів завойованих ним міст і держав. До того ж він переселяв завойовані народи на безлюдні землі на кордонах Ассирії. Це мало відірвати їх від рідної землі й таким чином послабити їхню боротьбу за свободу, а також забезпечити державу робочою силою. Міста, які чинили опір завойовникам, він зрівнював із землею. Але ассирійці тоді ще не знали, що те саме чекатиме й на їхні чудові міста Ашшур та Ніневію, коли через сто з лишком років підкорені народи повстануть. У 721 р. до н.е. царем Ассирії став Саргон II (721-705 рр. до н.е.).
За його правління побудували нову столицю – місто Дур-Шаррукін, що в перекладі означає «місто Саргона». Переселенням у нову столицю він відзначив придушення одного з багатьох повстань у Вавилоні – місті, яке неодноразово намагалося звільнитися з-під влади завойовників. Невдовзі Саргон загинув під час військового походу.
5. Палаци Ассирії та їх доля
Палац ассирійських царів був побудований на штучно створеному пагорбі. Його оточували міцні фортечні мури із зубчастими вежами. Біля входу з обох боків стояли величезні, витесані з каменю статуї добрих духів – крилатих биків з людськими головами, з чорними бородами і різноколірними крилами. Стіни кімнат були оздоблені рельєфами, вирізьбленими на кам'яних плитах і розфарбованими у п'ять кольорів. На рельєфах скульптори зображували походи ассирійського війська, захоплення і руйнування ворожих міст, нещадні страти й захоплення полонених.
Часто на рельєфах зображувалися сцени з життя самого царя. Ось цар полює на левів. Розлютовані звірі кидаються на мисливця або конають від ран. На іншому рельєфі показано, як ассирійський цар Ашшурбаніпал бенкетує зі своєю коханою дружиною в саду. Він лежить на ложі і тримає в руці келих вина. Чорна борода царя розчесана і завита. На мускулистих руках масивні браслети та обручки. Поруч з ним сидить і його дружина з келихом вина в руці. Неподалік стоять слуги з опахалами та царедворці, які ладні виконати будь-яке бажання свого володаря. Не тільки звуки арф і тимпанів тішать царя. Він отримує насолоду від кривавого видовища: на дереві висить відрубана голова одного з його ворогів.
Ашшурбаніпал був найосвіченішим з ассирійських царів (хоч це не заважало йому проявляти жорстокість). За його наказом, в палац звозили не тільки коштовності, а й книги. Так була зібрана велика бібліотека, в якій зберігалися старовинні вавилонські міфи, легенди, молитви, твори мудреців про рух небесних тіл і про те, що вони провіщали людям. Палац царя згорів під час захоплення ворогами Ніневії, та бібліотека вціліла. Глиняні "книги" не горять, а стають міцнішими після випалювання. Археологи розкопали руїни палацу Ашшурбаніпала і знайшли цю бібліотеку. Вони зібрали уламки табличок і з'єднали їх. Так було відновлено Міф про Всесвітній потоп, Легенду про Гільгамеша та велику кількість інших клинописних «книг» Стародавнього Дворіччя.
6. Загибель Ассирійської держави
Як і будь-яка держава, побудована на насильстві над завойованими народами, Ассирія була приречена на нетривале існування. Постійні війни та боротьба за владу у верхівці суспільства, багатотисячні повстання на підкорених територіях ослабили Ассирію. Їй все важче було протистояти войовничим сусідам, вона шукала союзників у боротьбі з ними. Таким союзником для неї став Єгипет. Але підтримка Єгипту не врятувала колись могутню державу.
У 614 р. до н.е. вавилоняни розпочали наступ на Ассирію, їхні союзники – мідійці – вщент зруйнували давню столицю Ассирії Ашшур. У 612 р. до н.е. вже об'єднані сили вавилонян і мідійців взяли в облогу одне з найбільших ассирійських міст – Ніневію.
Облога міста тривала три місяці. Ніневію спіткала та сажа доля, що й Ашшур. Місто було захоплене, розграбоване . зрівняне з землею. Населення Ніневії майже повністю було винищене. Ті, хто вцілів, стали рабами. Останній ассирійський цар Сін-шар-ішкун (Сарак) не дався у руки ворогів. Він підпалив свій палац і згорів у ньому. Разом з палацом згоріла й остання надія ассирійців на відродження держави. Залишки ассирійської армії разом з єгиптянами дали свій останній бій у 605 р. до н.е. біля Кархемиша. Колись могутня держава швидко розпалася, а її землі були взяті під контроль правителями Вавилона. Завойовники винищили ассирійську знать, а ті, хто вижив, розійшлися планетою. Сучасні вчені твердять, що нині у світі живе близько 2 млн. ассирійців у Сирії, Ірані, Туреччині, Азербайджані, США і навіть в Україні.
Запитання і завдання
1. З іменами яких царів пов'язані утворення і розквіт Ассирійської держави?
2. Назвіть причини розпаду Ассирії.
3. Опишіть озброєння ассирійської армії.
4. Опишіть ритуал царського полювання на левів.
5. Як ви гадаєте, завдяки чому ассирійцям вдавалося протягом століть вести переможні війни?
Українська