§ 17. Фінікія та Сирія в давнину
1. Географічне положення та природні умови Фінікії
Уже в глибоку давнину на східному узбережжі Середземного моря виникли поселення фінікійців. Країна, яку вони населяли, називалася Фінікією. Нині на місці стародавньої Фінікії розташована держава Ліван.
У Фінікії не було великих річок і долин з родючими ґрунтами. Мало було також місця для полів і пасовищ. Проте було поширене садівництво. Фінікійці вирощували виноград та оливкові дерева. З оливок вони видавлювали духмяну олію, з винограду робили вино. Олію та вино фінікійці обмінювали на пшеницю. Ліванські гори славилися кедровими та дубовими лісами. Ліванський кедр відправляли в Єгипет та інші країни.
Місце розташування було надзвичайно зручним. Тут сходилися караванні та морські торгові шляхи з Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста. На півночі знаходилось місто, яке греки називали Бібл, по-фінікійськи Гебал, що у перекладі означало гора. Найбільше фінікійське місто греки називали Тір, що відповідало фінікійському Цур – скеля. Тир стояв на острові неподалік від берега і був майже неприступним для ворогів. Третє найбільше місто називалось Сидон, що означало місто рибної ловлі. Міста і селища розташовувались по береговій лінії. Це було пов'язано з основним заняттям фінікійців – мореплавством, риболовством, торгівлею.
Кожне фінікійське місто мало свого правителя – царя. Він був залежним від ради вельмож і від народних зборів. У Фінікії не було єдності. Фінікійський народ не мав навіть власної назви. Жителі кожного міста називали себе його іменем. Фінікійцями їх називали греки.
2. Заняття жителів Фінікії
З давніх-давен у фінікійських містах розвивалось ремесло. Далеко за межами країни славились вироби фінікійських ремісників: ювелірів, ливарників, будівельників, ткачів, різьбярів по дереву та слоновій кістці. У Фінікії стали виготовляти скло різноманітних сортів: від темного і непрозорого до прозорого. Зі скла робили різноманітні прикраси, флакончики для пахощів, які дуже цінувалися.
Надзвичайно розвинулось у Фінікії виготовлення пурпурової фарби, яку дуже цінували в країнах стародавнього світу. Досвідчені водолази пірнали на дно моря і, ризикуючи життям, добували звідти дорогоцінні пурпурові черепашки. З кожного молюска видавлювали краплину дорогоцінної рідини, яка давала змогу фарбувати одяг у різні відтінки пурпурового кольору. Причому настільки ґрунтовно, що навіть під час прання тканини не линяли.
Цікаво знати
Збереглася розповідь, як ця фарба була відкрита. Одного разу фінікійський пастух пас череду недалеко від морського узбережжя. Його собака розгриз морського молюска. Коли він повернувся до свого господаря, морда у нього була пофарбована в пурпуровий колір. Пастух подумав, що пес чимось поранився, і почав витирати шматком шерсті уявну кров, але ніякої рани не знайшов. Натомість шерсть набула чудового яскраво-червоного кольору.
Фінікійці вважалися в стародавні часи найкращими кораблебудівельниками. З кедра та дуба майстри будували швидкохідні кораблі.
Фінікійський корабель
Фінікійські міста були центрами торгівлі в Передній Азії. Знамениті фінікійські купці-мореплавці встановили зв'язки з різноманітними країнами та народами. Вони торгували тканинами з Єгипту, вином із Сидону, олією з Тіру, міддю з Кіпру, кедром з Ліванських гір, сушеною рибою з фінікійських міст, «живим товаром» – рабами тощо.
Коли фінікійський корабель входив у чужу гавань, городяни зустрічали його з радістю.
Фінікійські купці в давнину заслужили поганої слави людоловів. Коли їхній корабель стояв у гавані, вони хитрощами заманювали до себе людей. Потім продавали їх у рабство в інші країни. Але якщо випадав зручний момент, не соромилися займатись і розбоєм. Іноді вони висаджувались на берег і грабували беззахисні поселення. Людей, захоплених зненацька, викрадали.
3. Фінікійські колонії
Фінікійські мореплавці постійно бували в одних і тих самих чужих краях. Там вони стали засновувати свої поселення – колонії. Жителі колоній – колоністи – зав'язували відносини з населенням навколишніх земель і діставали потрібні товари.
Поняття і терміни
Колонія – тут: поселення людей, які переселилися з іншої країни. Не плутайте з іншим значенням слова «колонія» країна, загарбана іншою країною.
На протязі XII-VI ст. до н.е. на узбережжі й островах Середземного моря поступово з'являються фінікійські колонії. Спочатку вони були на Кіпрі, у Північній Африці та на Піренейському півострові, а трохи згодом в далекій Англії (Британії) та західноафриканському узбережжі.
Освоєння далеких заморських земель рідко коли приводило до встановлення над ними фінікійського панування. Колонії фінікійських міст, як правило, ставали незалежними від Фінікії, лише підтримували з нею дружні зв'язки. Найбільшою колонією міста Тир у Північній Африці стає Карфаген. З часом він стане багатим і головним містом могутньої держави.
Карфагенська монета
4. Фінікійський алфавіт
Фінікійські купці вели жваву торгівлю. Торгові записи слід було вести швидко. Ієрогліфи і клинопис були для цього надто складними. Фінікійці використали досвід єгиптян та вавилонян, у яких були знаки не тільки для слів, а й для окремих приголосних звуків. У кінці II тис. до н.е. в Фінікії винайдено алфавіт. Він мав 22 знаки. Кожен знак відповідав окремому приголосному звуку і був літерою. Голосні звуки на письмі пропускалися. Наприклад, слово «цар» записувалось літерами ШР. Той, хто це читав, мусив сам здогадатися за змістом, що треба читати «шарру» («цар»). Писали фінікійці справа наліво (у нас зліва направо). Літери нагадували зображення предметів, назви яких починалися з цих літер. Алфавіт був простішим і зручнішим звичного клинопису. Тому він швидко поширився серед народів Близького Сходу, а згодом і інших країн.
Фінікійський алфавіт перейняли греки. Деяким знакам вони надали значення голосних і з часом змінили напрям письма (стали писати зліва направо). Багато грецьких літер зберегли фінікійські назви. Наприклад, «альфа» походить від фінікійського «алеф» – бик, «бета» – від фінікійського слова «бет» – дім. Від фінікійського та грецького алфавітів походять майже всі алфавіти світу, в тому числі й українська абетка.
5. Історія Сирії в II тис. до н.е.
На схід і північ від Фінікії була розташована Сирія. Місцеві жителі займались переважно кочовим скотарством та посередницькою торгівлею. Тільки в деяких долинах природні умови сприяли розвиткові хліборобства. За рівнем розвитку господарства Сирія поступалася фінікійським містам.
Сирія, як і Фінікія, на протязі майже всієї історії була роздрібнена на ряд невеликих держав, які постійно ворогували між собою. Цьому сприяли географічна роздробленість країни та відсутність великих річок. Крім того, з давніх-давен Сирію оточували могутні держави, які завжди прагнули до захоплення її багатих торговельних міст та природних багатств.
На території Сирії знайдено порівняно мало писемних джерел, але й вони майже нічого не розповідають про суспільний лад країни. На думку вчених, населення сирійських міст складалося з купців, воїнів, вільних селян-общинників, ремісників та залежних робітників.
Одним з найбільших міст в середині II тис. до н.е. був Угарит, в якому проживало 30-40 тис. жителів. У місті був свій правитель, влада якого була обмежена міською радою. Міська рада вирішувала внутрішні справи міста, а також підтримувала відносини з іншими державами. Населення міста поділялося на три стани: вільні общинники, царедворці, яким за службу правитель виділяв земельні наділи, та дрібні царські службовці. Були в місті також раби.
В кінці XIII - на початку XII ст. до н.е. на Східне Середземномор'я напали народи моря. Внаслідок їх навали Угарит та багато інших міст було перетворено в руїни.
Наприкінці II тис. до н.е. в Сирію переселились арамеї. З їх приходом посилився вплив міста Дамаск, яке знаходилося на прадавніх караванних шляхах. Жителі міста купували в сусідів-степовиків білу вовняну тканину і перепродували в місто Тир. Дамаські ковалі славилися своєю неперевершеною зброєю зі сталі.
Запитання і завдання
1. Порівняйте заняття фінікійців з заняттями жителів Стародавнього Єгипту і Південного Дворіччя. Вкажіть загальні риси і відмінності.
2. З якою метою фінікійці засновували колонії?
3. В чому переваги фінікійського алфавіту перед писемністю Стародавнього Єгипту чи Дворіччя? У чому його недоліки?
4. Яка слава – добра чи погана – ходила про фінікійців?
Поміркуйте, що перешкоджало об'єднанню сирійських міст в єдину державу?
Українська