§ 56. Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії
1. Варварські племена
Як у період республіки, так і за часів імперії, Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Тепер імперія постала перед загрозою вторгнення сусідніх народів – варварів.
Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімврами. Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів в глиб країни.
На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці – франки, ґоти – західні (вестґоти) і східні (остґоти), сакси, англи, ланґобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, вирішувала суперечності між членами племені тощо. У години небезпеки плем'я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі і здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені. Хоча були і винятки, коли вожді правили своїми племенами як справжні королі.
Германські вершники
Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження. У другій половині III ст. почався рух величезних мас варварів, який вчені називають «великим переселенням народів ».
2. Велике переселення народів
Велике переселення народів, яке змінило карту світу і відбувалося впродовж IV-VII ст., було спричинене появою в Європі гунів. Цей могутній і загадковий народ прийшов від кордонів Давнього Китаю, здолавши десятки тисяч кілометрів. Стрімко просувалися гуни до Європи, підкоряючи території й народи і посилюючи свою могутність. Страх перед навалою гунів змушував племена, що населяли територію Європи, кидати свої землі й шукати безпечних місць. Ті, хто наважувався чинити опір, були підкорені гунами і разом з ними просувалися все ближче до кордонів Римської імперії.
У 375 p., рятуючись від гунів, дозволу оселитися у межах Римської імперії попросили вестґоти. Імператор Валент погодився надати землі у Фракії (на сході Балканського півострова) і обіцяв годувати їх якийсь час. За це вестґоти зобов'язувалися служити в римському війську. Римські чиновники порушили угоду, і варвари не отримали достатньо продуктів харчування. Потерпаючи від голоду і жахливих умов, ґоти на чолі зі своїм вождем Алавівом повстали. Проти повсталих вирушила імператорська армія. У 378 р. біля Адріанополя відбулась вирішальна битва. Римляни зазнали нищівної поразки. Серед десятків тисяч загиблих римлян були імператор Валент II і 35 трибунів. Тільки третині римського війська вдалося врятуватися та закріпитися в Адріанополі.
Кілька разів вестґоти безуспішно штурмували місто. Потім вони рушили в глиб Балканського півострова, сподіваючись на допомогу одноплемінників-легіонерів. Але один з командувачів імператорської армії – Юлій наказав убивати всіхґогів-легіонерів.
Загалом римляни, намагаючись убезпечити себе від нападів варварів, застосовували щодо них політику «поділяй і володарюй». Вони підкупали вождів племен, провокували війни між варварами, декому надавали землі в межах імперії. Усе це допомагало Риму стримувати натиск варварів. І цього разу для боротьби з вестґотами римляни найняли гунів та інші племена. Їм вдалося зупинити вестґотів і на деякий час об'єднати державу під владою імператора Феодосія. Та після його смерті держава знову розпалася. У 395 р. на теренах колись єдиної імперії утворилося дві держави: Західна Римська імперія із столицею в Римі й Східна – із столицею у Константинополі. Пізніше Східну Римську імперію почали називати Візантією – від назви міста Візантій.
3. Захоплення Риму Аларіхом
У 401 р. Західна Римська імперія вже не змогла дати відсіч вестґотам на чолі з їхнім вождем Аларіхом (бл. 370-410 рр.) і змушена була відкуплятися від варварів. А коли в 410 р. Рим відмовився платити, Аларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто» і піддав його нищівному пограбуванню. Вестґоти три доби грабували Рим, але не залишилися в ньому, а пішли в римські провінції.
Тим часом інші варварські племена – вандали, свеви й алани захопили інші провінції колись могутньої імперії. Під владою варварів опинилися південь Іспанії, а в 429 р. – африканські провінції.
4. Вторгнення гунів
Через 40 років після нашестя племен вестґотів на територію Західної Римської імперії вторглися племена гунів. Ще у 377 р. ці кочові племена отаборилися в провінції Паннонія. Римська імперія певний час тримала гунів у покорі, сплачуючи королю варварів Руасу 159 кг золота щороку та утримуючи заручників.
У 40-х роках V ст. вождем гунів став Аттіла (?–453 p.). Племінник Руаса, він був заручником у римлян і добре вивчив життя Риму. Хоробрий і талановитий полководець, гунський володар мріяв про завоювання світу. Він прославився грабунками та насиллям, тому християни прозвали його «бичем божим». Аттіла об'єднав під своєю владою племена гунів і напав спочатку на Східну Римську імперію. У 447 р. його війська підійшли до Константинополя і змусили імператора заплатити величезний викуп.
Цікаво знати
Як розповідає легенда, одного разу в Паннонії (тепер Угорщина) до Аттіли підійшов пастух і приніс йому меч, який знайшов на пасовищі. Вождь гунів, узявши в руки меч, сказав: «Довго був у землі цей священний меч, і ось боги подарували його мені для завоювання всіх народів світу».
У 451 р. війська Аттіли вдерлися на землі Західної Римської імперії, в Галлію, і взяли в облогу місто Орлеан. Вестґоти, що володіли цими землями, звернулися по допомогу до Риму. Коли здавалося, що місто може врятувати тільки диво, на допомогу прибули римські війська на чолі з Флавієм Аецієм та королем вестґотів Теодоріхом. Облогу з Орлеана було знято.
Щоб дати відсіч могутньому супротивникові, свої сили об'єднали римляни, франки, вестґоти, бурґунди, алани, сакси. Вирішальна битва між союзниками і гунами, на боці яких виступали остґоти й сармати, відбулася на захід від міста Труа, на Каталаунських полях. Іноді цю битву називають «битвою народів». Вона була однією з найкривавіших битв давнини в Європі. У ній загинуло близько 62 тис. воїнів. Завдяки мужності вестґотського короля Теодоріха та стійкості римської піхоти, битву було виграно. Розгромлена армія Аттіли залишила межі Римської імперії. У 453 р. Аттіла помер після власного весілля. Його держава розпалася.
Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії
5. Падіння імперії
Західна Римська імперія, яка вистояла у війні з могутніми гунами, невдовзі зазнала нападів вандалів з території Північної Африки, де вони створили могутню державу, на чолі з королем Гейзеріхом. Захопивши острів Сицилія, вандали перетворили його на зручний плацдарм для нападу на Рим. У 455 р. вони взяли колись неприступну для ворогів столицю Західної Римської імперії. Два тижні вони грабували й руйнували Рим. Тисячі жителів «вічного міста» загинули, захищаючи домівки, тисячі були перетворені на рабів. Було знищено культурні досягнення багатьох поколінь народів імперії, зруйновано архітектурну велич гордовитого Риму, втрачено шедеври мистецтва. З того часу поняття «вандалізм» вживають, коли йдеться про безглузду жорстокість і знищення надбань культури.
Але Рим остаточно ще не був переможений. У 468 р. римський флот, який складався із 1 100 кораблів, зустрівся біля африканського узбережжя з морськими силами Гейзеріха. Скориставшись помилками римлян та застосувавши запалювальні судна, вандали перемогли.
З того часу західнаримські імператори вже не мали реальної влади. Їх контролювали варварські вожді. Символічно, що останній імператор, як і легендарний правитель Риму, мав ім'я Ромул. У 476 р. Ромула Августула позбавив влади вождь остґотів Одоакр, а символи його влади відправив до Константинополя.
Тисячолітній Рим упав, а Західна Римська імперія зникла з карти світу. На її території утворилася велика кількість варварських королівств. Традиційно рік падіння Західної Римської імперії вважають закінченням історії стародавнього світу. Але життя тривало, почався новий період в історії Європи – середні віки.
Запитання і завдання
1. Кого і чому римляни називали варварами?
2. Звідки пішло поняття «вандалізм»?
3. Порівняйте життя римлян і варварів.
4. Коли припинила існування Західна Римська імперія?
5. Які причини падіння Західної Римської імперії?
6. Чому, на вашу думку, розпалася Римська імперія?
Українська