§ 28-29. Середньовічний Китай
Ви дізнаєтеся
· Хто такий Син Неба? Як і чому в Китаї утвердилася імператорська форма правління?
· Чому змінювалися імператорські династії?
· Які наслідки для Китаю мало монгольське панування?
· Який внесок Китаю у скарбницю світової культури?
Мал. Країни Азії у V-XI ст.
1. Син Неба і його піддані
Китай за своїм розміром і населенням у середні віки можна було спів ставити з всією християнською Європою. На межі ХІІ-ХІІІ ст. у Китаї проживало близько 100 млн чоловік – більше ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що живуть навколо вони називали варварами.
Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася у Китаї ще у ІІІ ст. до н.е. З того часу і до початку ХХ ст. Китай незмінно залишався імперією. Правитель Китайської держави називався Сином Неба. Його влада передавалася у спадок і офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки повелителем всіх людей, а й посередником між Небом і „піднебесним світом”. Імперія вважалася втіленням небесного порядку.
Кожний підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора знаходилися вищі сановники, як правило його родичі. Ще нижче – чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї „мандаринами”. За допомогою чиновників імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником потрібно було здобути відповідну освіту і здати екзамен. Для отримання більш високого рангу знову доводилося здавати екзамени. До екзаменів допускалися всі „добрі люди”, які висловили таке бажання. Звичайно діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ до владних структур талановитих людей з усіх прошарків суспільства. Ті, хто здавав екзамени вищого рівня отримував місце при дворі і значне жалування. Вони користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (ші – учений, шень – той, що носить пояс влади).
Китайський імператор
Схема. Система управління в Китаї
Імператор – «Син неба»
Найблище оточення (канцлери, міністри) – переважно родичі.
Чиновники різних рангів (близько 1 млн.)
«Добрі люди» (особисто вільні) – селяни, ремісники, купці «Підлі люди» (особисто залежні, в тому числі раби)
У середньовічному Китаї держава і суспільство продовжували дотримуватися багатьох правил життя, які розробив Конфуцій ще у середині І тис. до н.е. У середні віки його оголосили „першим святим”. Його називали „учителем 10 тисяч поколінь”, „імператором без трона”. На його честь будувалося багато храмів.
Згідно з вченням Конфуція і уявленнями китайців, кожен у суспільстві повинен знати своє місце: правитель – чесно правити і піклуватися про підданих, чиновники – давати йому мудрі поради, селяни – чесно працювати. Вірність, покірність, доброта і співчуття, почуття обов`язку, повага до старших і до батьків проголошувалися головними чеснотами благородної і достойної людини. Їй потрібно було засвоїти 300 головних і 300 додаткових правил поведінки.
Якщо не дотримуватися норм поведінки і здійснювати пагоні вчинки, то це може накликати гнів Неба: землетруси, повені, війни. Навісь Син Неба може втратити трон.
Китайці вірили, що померлі родичі допомагають живим. Але для цього померлих треба було забезпечити всім необхідним. Згодом справжні речі були замінені паперовими.
Так, ще за життя батьків діти мали їм подарувати труну і одяг для поховання. Якщо батьки були хворими, діти не гуляли, не ходили в гості, не їли м`ясо. Вони мали встати раніше, приготувати їжу і воду для вмивання. А у вечері нагріти постіль батьків.
З перших століть нашої ери в Китаї поширюється буддизм, який приваблював багатьох проповідями милосердя, загальної рівності перед лицем страждань, обіцянками благ за добрі вчинки і покарання за дурні. Буддизм тісно взаємодіяв з конфуціанством. Так. буддисти навіть включили Конфуція у число божеств. Крім зазначених релігій у Китаї були поширені і інші, зокрема даосизм, який проповідував шлях до безсмертя.
Велетенська статуя Будди. Західний Китай
Характерною рисою середньовічного Китаю була релігійна терпимість і взаємодія релігій.
1. Китай за династій Суй і Тан
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. китайська цивілізація пережила значну кризу. Наслідком цієї кризи стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства. До того ж цю форму запозичили й сусідні з Китаєм народи: японці, корейці, в’єтнамці.
Переживши роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581—618 рр.).
Наступник Ян Цзяня Ян Ді переніс столицю в невеличке стародавнє місто Лоян і зігнав на його будівництво 2 млн осіб. Також він переселив до міста 10 тис. найбагатших сімей Китаю, поставивши їх під свій контроль. Місто прикрасили чудові палаци і парки. В імператорському парку цілий рік зеленіли дерева: узимку їхнє листя і квіти робили з шовку. Ян Ді вирішив з’єднати дві великі річки — Хуанхе та Янцзи і розпочав будівництво Великого каналу. Цей водний шлях зв’язав господарство півночі й півдня і сприяв розвитку торгівлі. Імператор також зміцнив і добудував Великий Китайський мур, вів постійні війни проти сусідів.
Велика Китайська стіна. Сучасний вигляд
Проте цій династії не судилося тривалий час утримувати владу. Нерозважлива внутрішня та зовнішня політика виснажила ресурси країни, яка ще не встигла оговтатися від попередніх випробувань. Зрештою, імператор Ян Ді був убитий змовниками. Династія Суй припинилася.
До влади прийшла династія Тан (618—907 рр.). Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви, які приносили великі врожаї. А продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.
Печера Тисячі Будд. Китай часів династії Тан
Династія Тан проводила активну завойовницьку політику. Китай тривалий час воював проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VІІ ст. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
Помітні зрушення відбувалися у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру з цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися одинадцятьма типами плугів, а також поливним колесом із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни.
Керамічна фігура коня. Китай, імперія Тан, VII ст.
Від середини VІІІ ст. влада династії Тан почала слабшати. З усіх боків на Китай насувалися войовничі сусіди. Постійні війни невпинно погіршували становище народу. По всій країні спалахували селянські повстання, які в 874 р. вилилися в одну з найбільших селянських війн. Повсталі виступали проти тягаря податків, несправедливості й жадоби чиновників. Селянське військо під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Імператорський двір утік.
Нова Танська історія про селянську війну
Хуан Чао… походив із родини, яка розбагатіла на торгівлі сіллю. Він чудово володів мечем, стріляв на скаку з лука, трохи вмів читати й писати, був красномовним.
…Хуан Чао… незаконно проголосив себе «великим полководцем усієї країни»… Хуан Чао їхав у колісниці із жовтого золота, охорона була в розкішних халатах і барвистих шапках. Його найближче оточення їхало слідом у мідних колісницях у супроводі вершників. Загалом у столицю ввійшло кілька сотень тисяч людей… За кілька днів почався великий грабунок. Людей зв’язували, били батогами і захоплювали їхнє майно. Це називалося «очищенням предметів». Багатіїв роззували та проганяли босоніж. Усіх затриманих чиновників убивали, підпалювали будинки, якщо не могли там нічого найти, а всіх шляхетних людей знищували.
Хуан Чао… проголосив себе… імператором.
1. Яке ставлення автора Нової Танської історії до Хуан Чао?
2. Чим можна пояснити таку поведінку повсталих?
На всі державні посади Хуан Чао призначив наближених до себе повстанців. Згодом вони почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. Їхні дії викликали різке невдоволення. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади. Але удар, якого вона зазнала від селянської війни, став смертельним.
2. Китай за часів династії Сун
На уламках Танської держави виникли численні дрібні володіння. Час їхнього існування — від 907 по 960 р.— називають «п’ятьма династіями та десятьма царствами». Між ними точилася невпинна міжусобна боротьба, під час якої Китай об’єднався під владою династії Сун (960—1279 рр.).
Щоб налагодити життя в розореній країні, перший міністр сунського двору Вань Аньші запропонував провести реформи. Вони передбачали упорядкування податкової системи, налагодження зрошувальних робіт, надання позик селянам, установлення твердих цін на всі товари тощо. Упровадження цих перетворень дозволило б країні подолати кризу. Однак противники міністра домоглися його відставки і припинення реформ.
За таких умов північ Китаю захопили племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — Золоту (1115—1234 рр.). На півдні, куди вимушено переїхав китайський імператор, утвердилася династія Південна Сун (1117—1279 рр.). На підвладній їй території знаходилися головні центри вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло величезну роль в історії людства. Саме тут уперше в історії випустили паперові гроші — асигнації. Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Імперія Сун мала на озброєнні могутні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.
Однак військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. Вона продовжувала розпадатися, поки не стала здобиччю монголів.
У побут увійшли високі столи і стільці, а також лежанки, що підігрівалися. Серед заможних верств населення, переважно в містах, поширився звичай бинтувати жіночі ступні, щоб стримати їхній ріст. Крихітні ніжки вважалися вершиною жіночої вишуканості. Той факт, що нещасні жінки нерідко не могли навіть пересуватися, до уваги не брався.
3. Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін
У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (засновником династії був онук Чингісхана Хубілай).
Штурм китайського міста військом Чингізхана
Панування монголів мало для Китаю як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, монгольське панування супроводжувалося значними людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого — завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай тісніше влився у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Про Китай часів монгольського панування цікаві згадки залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.
Розповідь про китайські міста з
«Книги про різноманітність світу» Марко Поло (ХІІІ ст.)
Місто Таян-фу, куди ми прийшли, велике і красиве, торгівля тут жвава, а також промисловість: виробляють тут величезну кількість збруї для військ великого хана. Тут багато чудових виноградників, і вина виробляють удосталь… Безліч тут шовку: є в них тутові дерева і багато шовковичних черв’яків.
…місто Кінсай… найкраще, найбільше місто у світі… і 12 тис. кам’яних мостів у ньому…
…було там 12 ремесел, і для кожного ремесла було 12 тис. будинків; у кожному будинку було щонайменше 10 осіб, а в деяких 15, а то 30 чи 40, не всі, звичайно, майстри, але й робітники, що за вказівкою майстра працюють… Безліч тут багатих купців і сильно вони торгують… За наказом царя кожен долучався до батьківського ремесла… Вчитися іншому ремеслу він не може.
Будинків хороших у цьому місті скрізь багато. Є там велика кам’яна вежа; коли станеться в місті пожежа, мешканці зносять туди своє майно; а пожежі там часті, бо дерев’яних будинків чимало. Живуть тут… піддані великого хана; гроші в них паперові. У цьому місті… всі вулиці вимощені камінням і цеглою; і верхи їздити, і пішки ходити по них добре.
У цьому місті… добрих 4 тис. лазень, де люди ніжаться; кілька разів на місяць ходять туди, бо чистоти тіла дотримуються; лазні ці найкрасивіші, найкращі й найпросторіші у світі.
1. Що з описів Марко Поло могло вражати уяву європейців?
2. Завдяки чому Китай досяг таких вагомих здобутків?
Після завоювання Китаю перед монголами постала проблема: як управляти цією територією. Не маючи можливості запропонувати що-небудь своє, монголи були змушені прийняти китайську систему від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в державі також посіли монголи. Таке становище призвело до того, що монголи перейняли не тільки систему управління, а й мову, писемність, культуру та ін. Незважаючи на таке окитаєння монголів, останні вважали себе вищими за китайців і поводили себе як загарбники, посилюючи податковий гніт. Така нерозсудливість мала згубні наслідки для влади монголів.
Їхня політика викликала загальне обурення. Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання («червоних пов’язок»), виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, у 1368 р. одного з керівників селянського повстання чернеця Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін, яка правила Китаєм до 1644 р. Столицею нової династії спершу було місто Нанкін, а згодом її перенесли до міста Даду, яке дістало нову офіційну назву Пекін.
Китайська порцеляна часів династії Мін
Доступившись до влади, нова династія відновила традиційну китайську систему управління. Було встановлено нормальні ставки податків. Держава перебрала на себе роботи з відновлення системи іригації. Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, тобто тим виробам, що експортувалися. Почалися відбудова і перебудова китайських міст.
Щоб засвідчити свою велич, імператори династії Мін проводили активну зовнішню політику. Вони розширили кордони держави до Тибету та Індокитаю. Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії і навіть до берегів Африки очолював адмірал Чжен Хе в 1403—1433 рр.
За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення.
Країни Азії у ХIII-XV ст.
4. Розвиток культури Китаю в середні віки.
Китайська цивілізація створила оригінальну і багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур різних народів і цивілізацій.
Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців. Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади привела до відкриття початкових і вищих шкіл та училищ, до збільшення кількості освічених людей. Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, прекрасно володіли мистецтвом письма — каліграфією.
Китайське письмо. ІХ ст.
Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростіший спосіб книгодрукування. Текст вирізували на дерев’яних дошках, заливали спеціальною фарбою, а потім друкували на папері. На початку VІІІ ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до ХХ ст. Діяли великі бібліотеки.
Китайцям належить винайдення компасу і пороху. У VІІІ ст. в країні відкрилась Академія наук, у ХV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.
Фрагмент китайського розпису
VІІІ—ІХ ст. називають «золотою добою» китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів, у яких оспівував рідну природу. Інший поет Ду Фу мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».
Храм Неба. Пекін
Значні здобутки мали архітектори Китаю. Вироблений ними стиль, ознакою якого були дахи із загнутими вгору краями, став своєрідною візитною карткою Китаю. Цей стиль робив навіть похмурі будівлі фортець, палаців привабливими. Однією з найвидатніших пам`яток середньовічного Китаю стало Заборонене місто – комплекс споруд особистої резиденції імператора, що було збудовано в 1406-1420 рр.
Заборонене місто розташоване у самому серці китайської столиці Пекіні. У плані Місто має прямокутну форму. Увійти до міста можна було через п’ять символічних мостів перекинутих через річку з Золотими водами. Людина, що перейшла міст, вважалася такою, яка опинилася перед очами імператора. Всі декілька десятків споруд і палаців Міста збудовані в одному стилі і за єдиним планом. На півдні зосереджені адміністративні і офіційні споруди, на півночі – особисті покої імператора і його родини. Заборонене місто служило резиденцією 24 імператорам з династій Мін і Цін впродовж 491 року.
Оригінальним було образотворче мистецтво Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які змотувались у сувої.
Перевірте, як запам’ятали
1. З’ясуйте основні особливості розвитку країн Сходу.
2. До яких наслідків привело монгольське завоювання Китаю?
3. Назвіть досягнення середньовічної китайської та японської культур.
1. Визначте основні риси розвитку Китаю та Японії в середні віки.
2. З’ясуйте особливості розвитку Японії, порівнюючи з Китаєм.
Запитання на закріплення.
1. Коли монголи встановили свою династію в Китаї? Як вона називалася?
2. Визначте особливості монгольського панування в Китаї.
3. Коли відбулося повстання «червоних пов’язок»?
4. Хто був засновником династії Мін?
5. Охарактеризуйте правління династії Мін.
6. Назвіть основні риси цивілізацій Сходу.
7. Які династії правили в Китаї в середні віки?
8. Коли Китай було завойовано монголами?
9. Як називалася монгольська династія, що правила Китаєм?
10. Назвіть найбільші селянські виступи в Китаї.
11. Із якими ще завойовниками доводилося боротися китайцям?
12. Охарактеризуйте розвиток культури Китаю в середні віки.
Подумайте та дайте відповідь
Виконайте завдання
Для допитливих
„Половецькі набіги на Русь”,
Заповніть таблицю:
|
Період |
Великий князь |
Основні події |
|
|
|
|
Українська