Нідерландська революція
Нідерландами (у перекладі - "понизові землі") називали землі розташовані на нижньому Рейні, Маасі, Шельді та на узбережжі Північного моря. На цій невеликій території існувало близько 300 міст. Унаслідок Великих географічних відкриттів Нідерланди опинилися на перехресті нових торговельних шляхів, а місто Антверпен стало центром світової торгівлі. Саме на Антверпенській біржі визначалися ціни на східні і європейські товари.
З початку XVI ст. Нідерланди перебували у складі Священної Римської імперії німецької нації, одночасно входячи до володінь іспанської королівської родини Габсбурґів. За часів правління іспанського короля Філіппа ІІ (1556-1598 рр.), 17 нідерландських провінцій, що включали промислово розвинуті, пов'язані торгівельними зв'язками міста, охопило незадоволення. Його спричинили спроби Філіппа ІІ установити тут порядки на кшталт іспанських: повна економічна і політична залежність від короля.
1566 р. делегація нідерландських дворян звернулася до намісниці іспанського короля Маргарити Пармської з проханням припинити в країні діяльність інквізиції, що переслідувала кальвіністів, і дозволити скликати Генеральні штати. Проте це прохання задоволено не було.
У серпні 1566 р. у Нідерландах розпочалося повстання іконоборців. Воно охопило 12 з 17 провінцій. В цей час у країні було зруйновано близько 5500 католицьких церков і монастирів - опори іспанської влади. Було знищено безліч шедеврів церковного мистецтва. Фактично в країні спалахнула революція, як відповідь на політику іспанської влади. За наказом Філіппа ІІ до Нідерландів увійшли іспанські війська очолювані герцогом Альбою - новим намісником країни.
За період керівництва провінціями герцога Альби (1567-1573 рр.) у країні запанував кривавий терор. Було вбито близько 11 тис. чоловік.
У країні розгорнулася партизанська боротьба проти іспанців. Поштовхом до загального повстання і звільнення північного узбережжя Нідерландів стало захоплення морськими гезами міста Бріль. Для керівництва повстанням було запрошено принца Вільгельма Оранського, який і раніше очолював нідерландських дворян, невдоволених іспанською владою.
Герцог Альба намагався повернути до покори повсталі провінції за допомогою сили. Проте усі його зусилля залишилися марними внаслідок героїчного опору місцевих жителів.
Католицьке дворянство Південних Нідерландів, налякане розгортанням повстання пішло на примирення з іспанцями. 6 січня 1579 р. у місті Аррас було підписано унію за якою вони визнавали суверенітет Філіппа ІІ і католицизм як єдину дозволену релігію.
Північні провінції у відповідь на це уклали Утрехтську унію, що передбачала спільне ведення війни проти Іспанії до повної перемоги, створення єдиної армії, монетної системи і спільну зовнішню політику. Підписання Утрехтської унії започаткувало виникнення нової держави - Республіки Сполучених провінцій, що її найчастіше називали Голландією. Філіпп ІІ оголосив Вільгельма Оранського головним бунтівником і призначив нагороду за його вбивство. У відповідь на це 26 липня 1581 р. Генеральні штати прийняли акт незалежності Нідерландів від Іспанії.
Остаточно Іспанія визнала незалежність Республіки Сполучених провінцій тільки у 1648 р. Вона стала однією з наймогутніших європейських держав XVII ст. Під владою іспанських Габсбурґів залишилися Південні Нідерланди (сучасна Бельгія).
Українська