Країни і народи завжди відрізнялися між собою за ступенем забезпечення населення матеріальними і соціальними благами. Основним критерієм визначення економічного рівня розвитку держави є величина Валового внутрішнього (або Валового національного) продукту в розрахунку на душу населення.
Розподіл країн на групи в залежності від рівня їх економічного розвитку називається типологією держав, відповідно до якої суверенні держави поділяють на чотири типи.
Економічно розвинені країни (виробляють 2 / 3 ВНП світу, їх близько 30).
Країни, що розвиваються (1 / 4 ВНП світу, приблизно 130 країн).
Країни з перехідною економікою (до 30 країн Центральної та Східної Європи, Північної і Центральної Азії).
Країни централізовано керованої економіки: Китай, Куба, КНДР, В'єтнам.
Крім ВНП (ВВП) при виділенні типів країн використовують новий інтегральний показник соціального розвитку країн так званий Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який враховує розмір реального доходу на душу населення, середню очікувану тривалість життя і рівень освіченості населення країни. Найвищі показники ІРЛП мають економічно розвинуті країни (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія і Канада), інші країни Західної Європи, Австралія і Нова Зеландія.
Типологія країн за рівнем соціально-економічного розвитку має практичне значення. Так в ООН для вирішення проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються, визначають держави які найбільше потребують фінансової та гуманітарної допомоги.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) визначається як сукупна вартість всієї кінцевої продукції, випущеної на території країни за рік.
Валовий національний продукт (ВНП) складається з ВВП за вирахуванням прибутків іноземних компаній в даній країні і з додаванням прибутків, отриманих підприємцями даної країни за кордоном.
Політичний устрій світу
Українська