Суверенні країни мають різноманітні форми організації держави - державний лад, що складається з форми правління і форми адміністративно-територіального устрою.
Розрізняють дві форми державного правління: республіку і монархію. У республіках вища законодавча влада належить парламенту (загальнонародної представницькому виборному органу). У залежності від того, як розподілені повноваження між парламентом і президентом, республіки можуть мати президентську, президентсько-парламентську чи парламентську форми правління.
Монархія (грецькою monarchia - "єдиновладдя") - це така форма правління, при якій верховна влада повністю або частково належить суверену (королю, князю, султану, еміру, імператору і т.п.) і передається у спадок. Монархія може бути абсолютною, коли влада монарха фактично необмежена (Кувейт, Оман, Катар, Бруней) і конституційної (Великобританія, Іспанія, Японія, Марокко), коли влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі - уряду, а монарх, формально є верховним носієм влади, фактично виконує представницькі функції.
Різновид абсолютної монархії - теократична монархія, де монарх одночасно є головою релігійної організації (Ватикан, Саудівська Аравія).
Особливою і єдиною у світі формою правління є Джамахірія (Лівія), що в перекладі з арабської - "країна мас". Офіційна назва країни - Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамагирія.
Ще одну, дуже поширену, форму правління мають держави, що входять до Британської Співдружності Націй, очолюваного Великобританією. Юридично Співдружності був оформлений ще в 1949 році. Тоді до нього увійшли Великобританія і її домініони (Канада і Ньюфаундленд, Австралія, Південно-Африканський Союз, Ірландія). Після Другої світової війни і розпаду Британської імперії в складі Співдружності залишилася більшість колишніх володінь Великобританії. Зараз у складі Співдружності 50 країн, як республік, так і монархій, які можуть проводити незалежну політику або бути залежними, але об'єднує їх те, що всі вони визнають верховну владу королеви Великобританії.
Адміністративно-територіальний устрій передбачає поділ держави на певні області з урахуванням національних, історичних, економічних, природних та інших факторів. Розрізняють дві форми адміністративно-територіального устрою: унітарну і федеративну. Унітарні держави не мають у своєму складі самоврядних утворень. У таких державах діють єдині конституція і система органів державної влади. Федеративні держави складаються з федеральних одиниць (штатів, республік, земель тощо), яким делеговано частину самоврядних функцій в межах загальнодержавних законів та органів влади. У світі налічується близько 30 федеративних держав (Німеччина, Росія, США).
Залежні країни і території перебувають під владою іноземних держав-метрополій і позбавлені політичного суверенітету і економічної самостійності (Бермудські Острови - залежна територія Великобританії, Французька Гвіана та інші).