Текстильна промисловість є провідною галуззю легкої промисловості, підприємства якої виробляють товари народного споживання. Текстильна промисловість виробляє різні тканини для населення і технічних потреб. Традиційно тканини виробляються з натуральних волокон як рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут тощо), так і тваринного (вовна, кокони шовкопряду) походження. З розвитком хімічної промисловості зі середини 70-х років ХХ ст. зросла частка тканин, вироблених із синтетичних та штучних волокон.
Виробництво бавовняних тканин відзначається найбільшим обсягом і представлене в країнах, що вирощують бавовник, і в тих, які імпортують сировину. Головними виробниками є Китай, Індія, США, Росія. На другому місці за обсягом – виробництво тканин із хімічних волокон. Лідерами тут залишаються США і європейські країни, а останнім часом, значно нарощують об’єми випуску цих тканин Нові індустріальні країни Азії.
Виробництво льняних тканин переважає в країнах, де вирощується льон-довгунець і є потужності його переробки (Росія, Білорусь, Чехія, Україна, Польща, Франція тощо). Основними виробниками натуральних та штучних шовкових тканин традиційно залишаються Японія, Індія, Китай та країни Європи.
Вовняні тканини виробляють Італія, Велика Британія, Росія, Японія. Вовну як сировину на світовий ринок постачають Австралія, Аргентина та інші країни з великим поголів’ям овець, кіз, верблюдів та інших тварин. Отже, крім високорозвинутих країн, текстильна промисловість широко представлена у країнах, що розвиваються, де є в надлишку дешева робоча сила.