§ 30. Угорщина.
Візитна картка
Площа:93 030 км2
Населення:9 906 000 (2010)
Столиця: Будапешт
Офіційна назва:Угорська республіка
Державний устрій:парламентська республіка
Законодавчій орган:однопалатні Державні збори
Глава держави:президент (обирається парламентом на 5-річний термін)
Адміністративний устрій: унітарна держава (19 областей)
Поширені релігії:християнство (католики, кальвіністи)
Член ООН, НАТО, ЄС
Державне свято:День національно-визвольної боротьби і революції (15 березня), День революції 1956 і проголошення Угорської республіки в 1989 (23 жовтня), День Святого Стефана (20 серпня)
ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Угорщина – континентальна держава Центральної Європи, що межує з Україною, Словаччиною, Австрією, Словенією, Хорватією, Сербією та Румунією і не має безпосереднього виходу до моря. Частково цю проблему компенсує Дунай, який перетинає країну в центральній частині.
Велику частину території займає Средньодунайська рівнина, в західній частині країни знаходиться горбиста рівнина Дунантуль, на схід від Дунаю – низовина Альфельд. На заході та півночі Угорщини розташовані відроги Альп і Карпат, де в масиві Матра знаходиться вища точка країни – г. Кекеш (1015 м). Клімат помірно континентальний, м’яка хмарна і волога зима (-20 – +20С) та спекотне літо (+220 – +230С). Середня кількість опадів досягає 600 – 700 мм, але навіть за цих умов окремі території країни страждають від засух.
Річкова мережа Угорщини входить в басейн Дунаю – головної водної артерії країни. Найбільші притоки: Тиса, Кереш і Драва. Озеро Балатон є найбільшим не тільки в Угорщині, а й в Центральній Європі.
Шоста частина країни покрита дубовими й буковими лісами, значні площі займає пушта (різнотравні степи) та сільськогосподарські угіддя з родючими ґрунтами. Країна небагата на мінеральні ресурси. Промислове значення мають лише родовища газу, бокситів, вугілля, залізної руди, міді та каоліну.
Населення. Угорщина – однонаціональна держава, 97 % населення складають угорці, які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на жодну з мов сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи уральської мовної сім’ї. Національні меншини – німці, румуни, словаки, цигани, серби, українці. Більшість населення – католики, є кальвіністи, лютерани та православні.
Середня тривалість життя чоловіків 69 років, жінок – 78 років. Щільність населення – 108,0 чол. на км2. 65 % населення мешкає в містах, найбільші з яких Будапешт (п’ята частина населення країни), Дебрецен, Мишкольц, Сегед і Печ.
Будапешт, столиця Угорщини та порт на Дунаї, значний транспортний вузол країни й важливий промисловий центр, що дає понад 35 % промислової продукції країни: машинобудування (в т.ч. автомобіле-, приладо- і тракторо-будування), електротехнічна, текстильна, хімічна, фармацевтична, гумова, швейна, поліграфічна, легка, харчова промисловість. Працює міжнародний аеропорт (Феріхедь). Саме в Будапешті вперше на території континентальної Європи почав працювати метрополітен.
Будапешт – найбільший культурний і науковий центр країни, тут працюють університет, Угорська академія наук, національний музей, музей образотворчих мистецтв, музична академія, театри.
Історично місто склалося з трьох поселень: Буди, Пешта й Обуди, які у 1873 р. об’єдналися в Будапешт після закінчення будівництва кількох мостів через Дунай. На місці Обуди знайдено сліди неолітичних поселень, є знахідки, що свідчать про присутність тут кельтів у ІІ – І ст. до н.е. На місці Буди й Обуди в І ст. було засновано римський Аквінкум у складі провінції Паннонія.
В межах міста Дунай утворює декілька островів. Один з них перетворено в парк з готелями, ресторанами, атракціонами тощо, на другому розташовано найбільше підприємство міста – Чепельський металообробний і машинобудівний комбінат. Береги Дунаю в межах міста зв’язують 8 мостів, 2 з яких залізничні.
У північній частині рівнини Альфельд в результаті злиття декількох невеликих сіл утворилося місто Дебрецен. Перші згадки про нього відносяться до 1235 р.
В місті отримали розвиток машинобудування та металообробка, хіміко-фармакологічна, харчовосмакова, швейна, меблева, шкіряна галузі промисловості, працює аеропорт, інститути атомних досліджень і фізики Сонця академії наук країни, університет та інші заклади науки й культури.
Економіка. Угорщина – типова постсоціалістична індустріально-аграрна країна, економіка якої має відбиток вузько спрямованої спеціалізації господарства, що склалася за часів соціалістичного минулого. ВВП на душу населення складає 16 627 $.
До складу ВВП країни сільське господарство дає 3,2 % вартості, проми-словість – 31,9 %, сфера послуг – 65 %. Зайнятість населення в галузях господарства відрізняється від цих показників: у сільському господарстві зайнято 20 %, промисловості – 35%, сфері послуг – 45 %. В країні існують сприятливі умови для ведення сільського господарства та гарні туристично-рекреаційні можливості.
Промисловість. Провідною галуззю промисловості країни є машинобудування, зокрема випуск автобусів «Ікарус», виробництво засобів зв’язку, вимірювальних приладів, верстатів. Добре представлені підприємства хімічної, фармацевтичної, металургійної (особливо алюмінієвої, на базі родовищ бокситів), текстильної, харчовосмакової промисловості. Виробництво електроенергії зосереджено на теплових електростанціях.
За останні десятиліття значно скоротилися обсяги виробництва в гірничохімічній, металургійній, текстильній, хімічній, фармацевтичній, матері-аломістких і енергоємних галузях.
Високорозвинене сільське господарство країни створює підґрунтя для розвитку широкого спектру галузей харчової промисловості: виноробної, мукомольно-круп’яної, продоовоче- та м’ясоконсервної.
Сільське господарство. В структурі сільського господарства Угорщини рослинництво й тваринництво є майже рівноцінними галузями за ринковою вартістю продукції, що виробляється. 2/3 ріллі зайнято посівами зернових, переважно пшениці та кукурудзи. Вирощують картоплю, цукрові буряки, соняшник, овочі (перець, цибуля, огірки тощо), високо розвинено садівництво й виноградарство. Токайські вина з винограду, що вирощується на схилах вулканічної гори Токай, вважаються одними з найкращих у світі.
З галузей тваринництва основними є свинарство і розведення свійської птиці. Угорщина посідає одне з перших місць в Європі за споживанням м’яса птиці на душу населення. Розвинено молочне скотарство.
Транспорт. В Угорщині є всі види транспорту, крім морського. Цьому сприяло її транзитне географічне положення Довжина автошляхів складає понад 30 тис. км, основні вантажні перевезення забезпечує залізничний транспорт. В столиці працює міжнародний аеропорт. Дунай позв’язує Угорщину з іншими країнами.
Зовнішньоекономічні зв’язки. Експортуються машини й устаткування, інші промислові товари, харчові продукти, сировина, паливо та енергія, транспортне устаткування, комп’ютерні програми, хімікати, глинозем, лікарські засоби, овочеві консерви, м’ясопродукти, продукція легкої промисловості. Основними споживачами угорської продукції є Німеччина, Італія, Франція, Австрія, Румунія, Велика Британія, Словаччина, Польща.
Імпортують в Угорщину папір, бавовну, пиломатеріали, шкіру, продукцію машинобудування з Німеччини, Китаю, Росії, Австрії, Італії, Франції, Нідерландів.
Велике значення має міжнародний туризм та валютні надходження від нього. Щороку Угорщину відвідують понад 30 млн туристів. Їх приваблює курортна зона озера Балатон, національні парки та печери, численні пам’ятки римської культури тощо.
Стабільне положення в економіці та суспільстві останніми роками зробило Угорщину однією з найпривабливіших для іноземних інвестицій країн Східної Європи.
Українська