Суверенні країни мають різноманітні форми організації держави – державний устрій, складовими якого є форма правління та форма адміністративно-територіального устрою.
Розрізняють дві форми державного правління: республіку та монархію. Республіка – це така форма державного правління, при якій вища законодавча влада належить парламенту (загальнонародному представницькому виборному органу). Залежно від того, як розподілені повноваження між парламентом і президентом, республіки можуть мати президентську, президентсько-парламентську або парламентську форми правління.
Монархія (грецькою monarchia – єдиновладдя) – це така форма правління, при якій верховна влада формально повністю або частково належить суверену (королю, князю, султану, еміру, імператору тощо) і передається у спадок. Монархія може бути абсолютною, коли влада монарха фактично необмежена (Кувейт, Оман, Катар, Бруней) і конституційною (Велика Британія, Іспанія, Японія, Марокко), коли влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі – уряду, а монарх, який формально є верховним носієм влади, фактично виконує представницькі функції.
Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, коли монарх -- глава церкви (Ватикан, Саудівська Аравія).
Особливою і єдиною у світі формою правління є джамахірія (Лівія), що у перекладі з арабської – країна мас. Офіційна назва країни – Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія.
Ще одну поширену форму правління мають держави, які входять до складу Британської Співдружності Націй, очолюваної Великою Британією. Юридично Співдружність була оформлена ще в 1949 році. Тоді до неї увійшли Велика Британія та її домініони (Канада й Ньюфаундленд, Австралія, Південно-Африканський Союз, Ірландія). Після Другої світової війни та розпаду Британської імперії у складі Співдружності залишилась більшість колишніх володінь Великої Британії. Зараз у складі Співдружності – 50 країн, які є як республіками, так і монархіями, можуть проводити незалежну політику чи бути залежними, але об‘єднує їх те, що верховною всі вони визнають владу королеви Великої Британії.
Адміністративно-територіальний устрій передбачає поділ держави на певні адміністративні одиниці з урахуванням національних, історичних, економічних, природних та інших чинників. Розрізняють дві форми адміністративно-територіального устрою: унітарну та федеративну. Унітарні держави не мають у своєму складі утворень, які самостійно управляються. В таких державах діють єдині конституція й система органів державної влади. Федеративні держави складаються з федеральних одиниць (штатів, республік, земель тощо), яким у межах загальнодержавних законів і органів влади делеговано частину самоврядних функцій. У світі налічується біля 30 федеративних держав (Німеччина, Росія, США, тощо).
Залежні країни та території це ті, що перебувають під владою іноземних держав – метрополій і позбавлені політичного суверенітету та економічної самостійності (Бермудські Острови – залежна територія Великої Британії, Французька Гвіана інші).
ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Українська