Країни та народи завжди відрізнялися між собою за рівнем економічного та соціального розвитку, тобто за ступенем забезпечення населення матеріальними і соціальними благами. Основним критерієм визначення економічного рівня розвитку держави є величина Валового внутрішнього (або Валового національного) продукту у розрахунку на душу населення.
Поділ країн на групи залежно від рівня їх економічного розвитку називається типологією держав, відповідно до якої суверенні держави поділяють на чотири типи.
Високорозвинуті країни (виробляють 2/3 ВНП світу, їх близько 30).
Країни, що розвиваються (1/4 ВНП світу, приблизно 130 країн).
Країни з перехідною економікою Центральної та Східної Європи, Північної та Центральної Азії (до 30 країн).
Країни централізовано керованої економіки: Китай, Куба, Корея Північна, В’єтнам.
Крім ВНП (ВВП) при виділенні типів країн використовують новий інтегральний показник соціального розвитку країн так званий Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який враховує розмір реального доходу на душу населення, середню очікувану тривалість життя та рівень освіченості населення країни. Найвищі показники ІРЛП мають високорозвинуті країни великої сімки (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Канада), інші країни Західної Європи та Австралія і Нова Зеландія.
Типологія країн за рівнем економічно-соціального розвитку має практичне значення. Так в ООН для вирішення проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються, визначають держави, що найбільше потребують фінансової та гуманітарної допомоги.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – визначається як сукупна вартість всієї кінцевої продукції, випущеної на території країни за рік.
Валовий національний продукт (ВНП) – складається з ВВП за вирахуванням прибутків іноземних компаній у даній країні та з додаванням прибутків, отриманих підприємцями даної країни за кордоном.
ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Українська