🚚 🚁 Збираємо на пікап та ремонт дрона аутел

⛑ 🛡 🥾 Шоломи, форма, взуття

§ 40. Ґрунти. Рослинність і тваринний світ. Природнізони (підручник)

§ 40. Природні зони

 

Пригадайте, якому закону підпорядковується розташування природних зон.

 

Простягання природних зон у Північній Америці має свої особливості. На півночі материка вони, відповідно закону зональності, змінюються у напрямку з півночі на південь, а в центральній і південній частинах – зі сходу на захід. Основна причина такого розміщення – вплив рельєфу (Кордильєр) на розподіл вологи на материку.

ЗОНА АРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ. Це найпівнічніша природна зона земної кулі.  Вона охоплює Гренландію і Канадський Арктичний архіпелаг. Клімат там арктичний, дуже суворий. Острови вкриті снігом і кригою. Там, де сніг влітку встигає розтанути, на кам’янистій поверхні  ростуть мохи і лишайники. Життя більшості тварин – білого ведмедя, тюленів, моржів, птахів – пов’язане з морем. Зустрічаються також лемінг – невеличкий гризун з пухнастим хутром, який проводить зиму під снігом, прориваючи численні ходи. На нього полюють полярний вовк і песець.

 

Мал. В арктичній пустелі

Цікава географія

Найбільшим хижаком  на Землі є білий ведмідь, який сягає 2,5 м у довжину і 450 кг ваги. Він прекрасно плаває і, на відміну від свого бурого родича, веде активний спосіб життя цілий рік. Густе хутро, що вкриває навіть підошви на лапах, і шар жиру в 10 см, захищають ведмедя від холоду. Тварина занесена до Червоної книги.

 

ЗОНА ТУНДРИ І ЛІСОТУНДРИ. Тундра – безлісі простори арктичного і субарктичного поясів – займає північне узбережжя материка і прилеглі острови. В суворому кліматі поширена багаторічна мерзлота – явище, коли поверхня сильно промерзає і в гірських породах до глибини 400 м міститься лід. Мерзлота зберігається впродовж тисяч років. Вона розтає тільки влітку і тільки на поверхні. Вода мало випаровується, а промерзлий шар не дає їй просочуватися в глиб. Тому влітку в тундрі багато боліт. В умовах мерзлоти сформувалися бідні тундрово-болотні ґрунти. На них ростуть мохи, лишайники, нечисленні трави (полярний мак, різні види осок), ягідні чагарнички (чорниця, брусниця, голубика). Подекуди трапляється карликові береза і верба, які стелються по землі, притиснуті сильними вітрами. Тваринний світ тундри бідний. Лишайниками і осоками годуються північні олені карибу та вівцебики – великі тварини з густою довгою вовною, яка захищає їх від холоду. Поширені вовк, песець, горностай, лемінг. З птахів є полярна сова і біла куріпка.

 

Мал. Вівцебик

 

Далі на південь тундра переходить у рідколісся – лісотундру, де по долинах річок з'являються хвойні дерева.

 

Мал. Полярна сова

 

Цікава географія

Ендемічний вівцебик

Вівцебики – великі травоїдні тварини, які збереглися в тундрі з льодовикового періоду. Живуть вони стадами і гуртом відбиваються від вовків. Загледівши хижака, вівцебики не втікають, а займають кругову оборону мордами з рогами назовні, зібравши всередину телят. Вовків, що нападають, вони відкидають рогами і топчуть копитами. Проте вівцебики виявилися беззахисними перед озброєною людиною, яка сильно їх винищила. Нині ці тварини  охороняються.

 

Мал. Природні зони Північної Америки

 

Працюємо з картою

1.     Які з природних зон простягаються у широтному напрямку, а які – у меридіональному?

2.     Природні зони якого поясу дістали найбільше поширення в Північній Америці?

3.     Де розміщується зона арктичних пустель? Як це впливає на формування її природних умов?

4.     Де поширена зона напівпустель і пустель?

5.     Назвіть мешканців прерій.

 

ЗОНА ХВОЙНИХ ЛІСІВ. Хвойні ліси помірного поясу називають тайгою. В умовах суворої сніжної зими і прохолодного літа утворюються підзолисті ґрунти. Поширена багаторічна мерзлота, яка обумовлює значне заболочування території. В американській тайзі ростуть чорна і біла ялина, бальзамічна ялиця, американська модрина, гігантська туя, сосни різних видів. З дрібнолистих порід поширені береза, осика, тополя.

Тваринний світ тайги значно багатший, ніж у тундрі. Господарем лісу є гризлі – американський бурий ведмідь, що вирізняється лютим норовом, проворністю і невтомністю у переслідуванні жертви. Типовими мешканцями є лось, вовк, рись, лисиця, скунс, куниця, норка, ласка, єнот, бобер.

 

Мал. Лось. Національний парк Алґонкін, Канада

 

ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ. Ця зона є перехідною від тайги до широколистих лісів, тому там поряд з хвойними багато листяних порід дерев. Особливо поширені цукровий клен, ясен, в’яз, липа, бук, осика, береза. В умовах теплішого, ніж у тайзі, помірно континентального клімату сформувалися дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти. Вони родючіші за ґрунти тайги, тому ліси в цій зоні значною мірою зведені, а площі зайняті сільськогосподарськими угіддями.

ЗОНА ШИРОКОЛИСТИХ ЛІСІВ. Зона розміщується на сході материка південніше мішаних лісів. Для неї характерний помірний м’який і вологий клімат. На бурих лісових ґрунтах ростуть найрізноманітніші види дубів, кленів, лип, буків. Зустрічаються платан, каштан і теплолюбне тюльпанне дерево, квіти якого схожі на тюльпани. У цій зоні мешкають олень вапіті, чорний ведмідь барибал, рись, росомаха, куниця, вовк, лисиця, скунс, видра, єдиний вид сумчастих – опосум. Нині широколисті ліси зведені під орні землі.

 

Мал. Осінній ліс. Канада

 

ЗОНА ЛІСОСТЕПІВ І СТЕПІВ. Цю зону в Північній Америці називають преріями. Лісостепи займають проміжну смугу між лісами і степами. Вони простягаються не з заходу на схід, а з півночі на південь. Там поширені сірі лісові ґрунти та опідзолені чорноземи. У лісових масивах ростуть здебільшого осика і береза, а в степу панує пишне різнотрав’я та злаки.

Степирівнинні простори, вкриті трав’янистою рослинністю – простяглися з півночі на південь у центрі материка. Там холодна малосніжна зима і спекотне літо, часто бувають засухи, які супроводжуються пиловими бурями. В рослинному покриві панують низькорослі трави: ковила, бородач, тонконіг, бізонова трава. Під трав’янистою рослинністю сформувалися родючі чорноземи і каштанові ґрунти. Це позначилося й на тваринному світі. Майже зникли бізони, менше стало койотів (степових вовків), лисиць. Численні хіба що гризуни – бабаки, ховрахи, миші, лугові собачки. З плазунів є гримучі змії, гадюки. Прерії – це головна смуга землеробства, тому природна рослинність там повсюдно змінена.

 

Мал. Бізони збереглися тільки в національних парках

 

ЗОНА НАПІВПУСТЕЛЬ І ПУСТЕЛЬ. У Північній Америці напівпустелі і пустелі розташовані в помірному, субтропічному і тропічному поясах і не утворюють суцільної смуги. Одні виникли на узбережжі Тихого океану, інші – на внутрішніх плато і плоскогір’ях у так званій дощовій тіні Кордильєр. Так, одна з найсухіших і найжаркіших пустель світу з красномовною назвою Долина Смерті утворилася у невеликій за площею, але глибокій міжгірній западині (–85 м).

Клімат пустель посушливий. На сіро-бурих ґрунтах росте невисокий кущ – чорний полин. На знижених ділянках панує лобода, що утворює подушки, під якими краще зберігається волога. Поширені солончаки, де можуть рости лише солянки і тамариск. Трапляється ендемічне сальне дерево – шароподібний колючий кущ з темно-зеленим листям, яке вилискує немов би змазане жиром.

У пустельних районах Мексиканського нагір’я поширені кактуси, юки, агави. Із тварин особливо численні гризуни (хом’як, ховрах, кролик) та плазуни (ящірки, гримучі змії). Зустрічаються антилопа-вилоріг, койот, пума.

 

Мал. Америка – батьківщина кактусів

 

Мал. Вечір у пустелі. Арізона, США

 

ЗОНА ТВЕРДОЛИСТИХ ВІЧНОЗЕЛЕНИХ ЛІСІВ І ЧАГАРНИКІВ.  Ця зона охоплює вузьку смужку західного узбережжя материка. Зима там тепла з рясними опадами, проте літо прохолодне. На півночі зони ростуть ліси з секвої, ялиці, суничного дерева на коричневих ґрунтах. Секвоя – найвище йі найвеличніше дерево на Землі, яке виростає заввишки 100 м і сягає 30 м у діаметрі. Крім того, секвоя ще й дерево-довгожитель – відомі дерева, вік яких 4 000 років. Цікаво, що її кора може сягати півметра завтовшки і не горить у вогні.

На півдні, де більш сухо, поширені вічнозелені рідколісся і чагарники. На значній площі чагарники  випалені й заміщені фруктовими садами.

ЗОНА МУСОННИХ І ПЕРЕМІННО-ВОЛОГИХ ЛІСІВ. Мусонні мішані ліси ростуть на Примексиканській і Приатлантичній низовинах та півострові Флорида. Клімат там субтропічний мусонний з великою кількістю опадів. У лісах на жовтоземах і червоноземах ростуть численні види сосен (скипидарна, короткохвойна, болотна, озерна, карибська), з листяних порід – дуб, тюльпанне дерево, магнолія. У заболочених місцях панує болотний кипарис. У лісах водяться барібал, рись, опосум, біля водойм – видра, ондатра, єнот. На півдні зустрічаються великі черепахи і крокодили-алігатори.

Перемінно-вологі ліси займають південну частину материка – увесь Центральноамериканський перешийок. У них кількома ярусами ростуть як вічнозелені дерева, так і листопадні, що скидають листя у сухий сезон. Серед них сейба, бразильське дерево, бальса. Ґрунти – червоні. У тваринному світі переважають представники південноамериканських лісів: ягуар, тапір, броненосець, широконосі мавпи, з птахів – тукан.

Нині ліси сильно вирубані, на їх місці розкинулися плантації  бавовнику, тютюну, цукрової тростини.

 

Мал. Голуба чапля

 

ОБЛАСТЬ ВИСОТНОЇ ПОЯСНОСТІ. Ви вже знаєте, що кількість висотних поясів і їх особливості залежать від висоти гір і їх положення в тому чи іншому географічному поясі. В Кордильєрах в межах арктичного, субарктичного і помірного кліматичних поясів, внаслідок низького положення снігової лінії, висотна поясність рослинного покриву розвинута слабо. Густі хвойні ліси вкривають нижні частини гір до висоти 1000–1500 м. Вище розміщується гірська тундра, яку змінюють вічні сніги і льодовики. Натомість у субтропічних Кордильєрах верхня межа хвойних лісів проходить на висоті 3 500 м, а вище розміщуються субальпійські та альпійські луки.

 


Мал. Гірський козел. Колорадо, США

 

ОХОРОНА ПРИРОДИ. Господарська діяльність людини позначилася на всіх компонентах природи. Особливо постраждали ґрунти, рослинність і тваринний світ. Міста і шляхи займають усе більше і більше місця. Активне перетворення природи призводить до посилення частоти стихійних лих – пилових бур, повеней, лісових пожеж.

У країнах Північної Америки прийняті закони, спрямовані на охорону природи, відновлюються ліси, очищуються від забруднення озера. На материку створені численні заповідники і національні парки. У найбільшому в Америці національному парку Вуд-Баффоло, що розміщується на півночі материка, охороняється найбільше стадо бізонів. У найстарішому Йосемітському національному парку, створеному у 1864 р., під охороною перебувають ліси з гігантських тисячолітніх секвой, водоспади та різноманітний тваринний світ.

 

Запитання і завдання

1. У чому полягають особливості розміщення природних зон у Північній Америці?

2. Яких з природних зон Північної Америки немає в Південній Америці?

3. Чому рослинність і тваринний світ арктичних пустель бідні?

4. Що називають тундрою? Які природні особливості цієї зони?

5. Опишіть зону тайги.

1.       Чим мішані ліси відрізняються від широколистих?

2.       Які заходи здійснюють для охорони природи на материку?к5