Дуже важливими показником соціально-економічного стану будь-якої держави є рівень зайнятості та безробіття. Точні дані тут необхідні для вибудовування стратегії економічного розвитку країни, запобігання негативних соціальних наслідків, поліпшення стану національної економіки в цілому та рівня життя громадян зокрема.
З огляду на стан розвитку економіки держави можна констатувати, що найвищі показники зайнятості спостерігаються у промислових регіонах України, а також у Києві та Севастополі. Це цілком природно, адже саме тут зосереджена переважна кількість промислових підприємств, розвинена транспортна інфраструктура, а також функціонують установи і організації, діяльність яких забезпечується трудовими ресурсами. До того, ж великі міста традиційно є найбільш інвестиційно привабливими: тут найчастіше реалізуються нові інвестиційні проекти, на яких створюються робочі місця.
Найвищі ж показники безробіття припадають переважно на західні області держави, в економіці яких висока питома вага сільського господарства. Це можна пояснити тим, що сільське господарство не потребує такої значної кількості працівників, як, скажімо, промисловість. До того ж, сільське господарство дещо пізніше, ніж промисловість, вийшло із стану стагнації і повільніше нарощує обсяги товарного виробництва. Саме тому до 3 млн наших співвітчизників (переважно жителі західного регіону України) виїхали на роботу за кордон (до Португалії, Іспанії, Росії тощо).
З огляду на те, що останні 6-7 років в Україні спостерігається стійке зростання економіки, ситуація дещо поліпшується: зайнятість населення поволі зростає, а показники безробіття суттєво зменшуються (див. відповідні діаграми).
Цікавою для характеристики трудових ресурсів та економіки в цілому є структура зайнятості (див. діаграму до карти «Господарство»). Якщо на початку 90 років у сфері матеріального виробництва було зайнято до 75% усіх працівників, то сьогодні цей показник – в межах 70%. Значна частина працездатного населення переорієнтувалась на сферу послуг, що є характерною тенденцією для розвинених країн.
Як видно з карт, показники зайнятості та безробіття дуже різняться по регіонах України. Найнижчі показники безробіття в Києві та Севастополі. До того ж, у столиці держави останні роки характерним є явище кадрового голоду: на ринку праці запити на фахівців (особливо робітничих спеціальностей) значно перевищують кількість безробітних, що шукають роботу. В деяких регіонах ситуація прямо протилежна: безробітні довгий час не можуть знайти хоча б яку-небудь роботу і тому вимушені поповнювати ряди трудових мігрантів.