Територія сучасного Києва була заселеною задовго до того, як виникло місто. Археологи виявили сліди, залишені прадавніми «киянами»,— рештки жител, городища (фортеці зі земляними укріпленнями), могильники (стародавні кладовища). Найдавнішою і найвідомішою з цих археологічних пам'яток є Кирилівська стоянка, відкрита археологом Вікентієм Хвойкою. Мешканці Кирилівської стоянки — мисливці на мамонтів — жили близько 20 тисяч років тому. З цього часу і до зародження Києва на його землях багато разів з’являлися та зникали різні племена, справжніх назв яких ми не знаємо. Перші землероби України, так звані трипільці, 5 тисяч років тому збудували городище на Кудрявці — найдавнішу фортецю на київських теренах.
На рубежі нашої ери територія Києва була заселена зарубинецькими племенами, яких багато вчених вважають предками слов’ян. Скупчення їхніх поселень (на Оболоні, Юрковиці, Замковій горі та в інших місцях) було важливим торговельним центром Наддніпрянщини, про що свідчать численні знахідки римських монет та речей римського походження.