11. Оборонні споруди Києва (підручник)

Джерело 4. План та сучасний вигляд укріплень

Київського укріпрайону – дотів (30-40 рр. ХХ ст.)

Словничок

Укріпрайон – система оборонних споруд на підступах до міста. Складалась з кількох ліній залізобетонних або сталевих дотів (довготривала вогньова точка), озброєних гарматами та кулеметами, протитанкових ровів, мінних полів тощо.

Поміркуємо, порівнюючи:

- що змінилось в розташуванні укріплень? Чим це можна пояснити?

- Порівняй укріплення КиУРу з укріпленнями Київської фортеці. Які відмінності? Чому?

- Що це за вибоїни на доті зображеному у джерелі 4?

Укріплення міста можуть бути більш або менш міцними. Але Історія знає багато випадків, коли здавались фортеці, які вважались неприступними. Знає вона і багато випадків, коли не дуже укріплені міста ставали для ворогів неприступними фортецями. Адже головна сила будь-якої фортеці – це люди, їхня мужність, готовність до самопожертви.

Джерело 5

(а) З картини В.Шаталіна

Оборона Києва від монголів

(б) З «Літопису руського…»

«1240 рік. Прийшов Батий до Києва з великою силою і обложив город. І обступила [Київ] сила татарська, і був город в

 облозі великій.

І поставив Батий пороки під город біля воріт Лядських… і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і

вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили

 світ переможеним, і Дмитро поранений був. Городяни зробили ще друге укріплення навколо [церкви] Святої Богородиці

[Десятинної].

А назавтра прийшли [татари] на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння

 церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте [татарськими]

 воінами. Дмитра ж вивели [до Батия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його».

(в) Костянтин Стогній про оборону доту №131.

«В серпні 1941-го він [дот] відбив всі атаки німців. 

Чотири доби гітлерівці не могли підійти до нього.

 Оборону в ДВТ тримало 11 чоловік з 3-ої бригади повітрянодесантних військ 

під командуванням Василя Якуніна. Здатись вони відмовились. … 

Тоді дот почали поливати з вогнеметів, поки він не став червоним.»

Поміркуємо:

-          що об’єднує ці джерела?

-          Захисники Києва і в 1240 р. і в 1941 р. не могли не усвідомлювати свого становища. Чому ж вони не склали зброю перед противником?

Джерело 6. Будівництво оборонних споруд в 1941 р.

Поміркуємо:

-         що це за споруда? Для чого вона призначена?

-         Хто працює? Що це за люди?

Довідка:

             - техніка, якою воювали в ХХ ст.

    Велика Вітчизняна війна з гітлерівською Німеччиною розпочалася для Києва в перший же день війни 22 червня 1941 року.

 Перші вибухи бомб пролунали в різних районах міста. Майже відразу, з мирного міста Київ перетворився на міцний

 оборонний пункт. У місті починають зводитись барикади, будуватись різноманітні укріплення. На дахах будинків 

встановлювались зенітні кулемети. Майже всі підприємства Києва починають переорієнтовуватись на випуск військової 

продукції. Населення Києва записувалось до ополчення.

    Перші німецькі загони з’явились біля Києва 11 липня 1941 року. З чого і почалася 72-денна оборона Києва. Бої відразу 

набули важкого і затяжного характеру. Одні й ті самі позиції по кілька разів переходили з рук в руки. Лише 19 вересня ворогу 

вдалося вдертися до міста. Але бої за місто йому теж обійшлися дорогою ціною.

    З 1941 по 1943 рік Київ перебував в окупації. За цей час населення скоротилося майже вдвічі. Частина загинула в боротьбі із загарбниками. Хто міг тікав до родичів у села, де можна було якось прохарчуватись. Молодь вивозилась на примусові 

роботи до Німеччини.

Значних руйнувань зазнав і сам Київ. Під час боїв за місто, підпільної боротьби було знищено багато житлових будинків, 

підприємств, культурних та історичних пам’яток. Практично зруйнований був центр міста.

Історична довідка

    В усьому світі, Київ відомий трагедією, яка відбулася в часи окупації. Зайнявши місто нова влада почала масові розстріли 

євреїв в Бабиному Яру. Тільки за перші три дні було знищено майже 30 тисяч чоловік. Там же розстрілювались 

і представники Руху Опору або, навіть ті, хто був не до вподоби новому режиму. За різними оцінками, за роки окупації, там

 було знищено від 100 до 300 тисяч людей. 29-30 вересня вшановуються як Дні пам’яті загиблих у Бабиному Яру.

Джерело 8

Розпитай дорослих і скажи:

-          де розташовані пам’ятники, які зображені в джерелі 8 (а-д);

-          які з них знаходяться у вашому районі? Які ще ви знаєте?

-          Чи відвідуєте ви пам’ятники, пов’язані з подіями ВВВ з батьками або класом? В які дні? Чому саме тоді?

-          Які з зображених пам’ятників справили на вас найбільше враження? Чому?

-    Чому монумент зображений у формі жінки з мечем та щитом.

-     Чому комплекс названо меморіальним? Чому в ньому створено окремий зал пам’яті?

Завдання

Напишіть міні-твір (не більше сторінки) на тему: Чому важливо пам’ятати про загиблих.