Забруднення оточуючого середовища має давню історію. Ще жителі античної Греції та давнього Риму висловлювали стурбованість з приводу забруднення територій, на яких вони мешкали. А в Середні віки з’явилися перші закони з охорони довкілля.
Активна зміна природи людиною призводить до порушення рівноваги в протіканні природних процесів у географічній оболонці. Це у свою чергу спричиняє виникнення глобальних екологічних проблем. Серед них найбільш загрозливих масштабів набувають такі проблеми, як: парниковий ефект (постійне потепління клімату) та підвищення рівня океану; забруднення повітря і пов'язані з цим кислотні дощі; забруднення океану та зменшення його ресурсів; опустелювання; руйнування озонового шару тощо.
Забруднення водної оболонки відбувається в результаті скидання в річки, озера та моря промислових сільськогосподарських та побутових відходів. Найбільш забрудненими річками є Рейн, Дунай, Сена, Темза, Дніпро, Волга, Тибр, Ніл, Ґанг. Серед морів найбільш забрудненими є внутрішні та окраїнні. Середземне море, наприклад, є однією із головних зон світового судноплавства: в ньому одночасно перебуває до 10 тис. суден, щорічно тут перевозиться до 400 млн тонн нафти. Через це у 60-70 роках ХХ ст. забруднення моря сягнуло критичного рівня. Пізніше було здійснено низку природоохоронних заходів, які дещо поліпшили ситуацію.
Акваторії Світового океану найбільше потерпають від нафтового забруднення, а також від захоронення у водах радіоактивних та токсичних відходів.
Забруднення атмосфери відбувається в результаті роботи промисловості та транспорту, які щорічно викидають у повітря мільярди тонн твердих та газоподібних часток різних шкідливих сполук. Найбільше від цієї проблеми страждають великі міста, втім кислотні дощі, що випадають за межами міст, завдають значної шкоди урожаєві, знищують життя в прісних водоймах, ліси та іншу рослинність.
До того ж серйозної шкоди «зеленим легеням планети» завдає і безконтрольне промислове вирубування лісів. Наслідками цього є зменшення кисню в повітрі, ерозія ґрунтів, опустелювання територій тощо.
Велику небезпеку для людства становлять техногенні катастрофи. Аварії на атомних електростанціях, хімічних підприємствах, нафтових танкерах можуть мати важкі наслідки: загибель людей, зміна навколишніх ландшафтів, вилучення з господарського обігу великих територій тощо. Сумним прикладом цього є аварія на Чорнобильській АЕС.