Сукупність людей, які мешкають на всій Землі, називають людством, народонаселенням, або просто населенням Землі. Населення є об'єктом вивчення багатьох наук, однією з яких є демографія (у перекладі з грецької – "опис народу"), що вивчає процеси формування чисельності, складу населення, а також особливості його розміщення.
Єдиної думки стосовно часу появи людства на Землі на сьогодні не існує. Втім, більшість учених вважає, що предки людини з'явилися близько 2 млн років тому, а сама людина сучасного типу – лише 40 тис. років тому. Сучасна наука стверджує, що перші люди з'явилися в Африці. Саме звідси люди розселилися по всіх материках, окрім Антарктиди. Оселяючись на певній території, окремі групи людей протягом довгого часу під впливом природних умов змінювалися, формуючи власні зовнішність, темперамент, характер та інші риси. Так сформувались основні групи людей – людські раси. Розрізняють чотири основні раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну та австралоїдну. Деякі вчені об'єднують негроїдів та австралоїдів в одну екваторіальну расу.
Європеоїдну расу сформували корінні народи Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Ще в давнину європеоїди заселили Середню і Південну Азію, а пізніше – Америку й Австралію. Для європеоїдів характерний переважно світлий колір шкіри, м'яке пряме або трохи хвилясте волосся, вузький ніс, тонкі губи. До європеоїдної раси належить майже половина людства. Усі слов'яни, в тому числі й українці, є європеоїдами.
Народи монголоїдної раси сформувалися на величезних просторах Азії, і розселились у Північній та Південній Америці, на островах Тихого океану. До неї належать майже 40% населення земної кулі. Характерними антропометричними рисами монголоїдів є жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузькі очі, широкий ніс, плоскувате обличчя.
Негроїдну расу сформували приекваторіальні народи Африки. У негроїдів темний колір шкіри, чорне кучеряве волосся, темно-карі очі, широкий ніс, товсті губи. Волосяний покрив на тілі розвинений слабо.
Австралоїдів від негроїдів відрізняють світліший колір очей та хвилясте волосся. Цю расу складають корінні народи Австралії й навколишніх островів (аборигени). На відміну від інших рас, австралоїдна раса не набула значного поширення і є найменш чисельною, та навіть знаходиться під загрозою зникнення.
У результаті розселення за межі корінних ареалів представників різних рас утворилися перехідні та змішані раси. Вченими давно доведено рівність усіх рас. Значний внесок у розвиток теорії рівності рас вніс Микола Миклухо-Маклай, який присвятив своє життя вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. У 1870-1883 роках він жив серед папуасів Нової Ґвінеї, культурний розвиток яких значно відрізнявся від європейських стандартів. Тубільці жили в умовах кам'яного віку. Дослідивши їхнє життя, М.Миклухо-Маклай дійшов висновку, що ці народи так само здатні до розумового розвитку, навчання та мистецтва, як і будь-який інший народ на Землі. А відсталість цих людей пояснюється перш за все значною віддаленістю осередків їх проживання від центрів цивілізації.
Згідно з деякими припущеннями ще 15 тис. років тому на Землі проживало всього 3 млн людей. На початку нашої ери населення планети збільшилося до 250 млн чоловік. З історії стародавнього світу відомо, що ще в давнину із союзів племен виникли перші народи. Вони населяли рабовласницькі держави Африки та Євразії. На сьогодні відомо понад 2 тис. різних народів. Найбільшим народом є китайці – їх понад 1 млрд. У той же час є народи, чисельність яких не перевищує декілька сотень представників. В Україні, приміром, такими є кримчаки – невеличкий народ у Криму.
Темпи зростання населення Землі з кожним роком прискорюються. Якщо за перше тисячоліття нашої ери населення зросло на 25 млн. чоловік, то за друге тисячоліття людство збільшилося до 6 млрд чоловік. Це пов’язано з тим, що людина навчилася виробляти необхідну кількість продуктів харчування, а розвиток науки, у першу чергу медицини, сприяв подоланню багатьох хвороб, також суттєво поліпшились умови проживання людей. Все це позначилося на тривалості життя, зниженні дитячої смертності та відповідному зростанні кількості населення. Особливо швидкими темпами чисельність населення зростала починаючи з 50-х років ХХ століття. У цей період стався так званий демографічний вибух. За останні 40 років населення Землі подвоїлося. Таке стрімке зростання населення відбулося в основному за рахунок зростання кількості жителів у країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Це пояснюється покращенням умов проживання в цих країнах та національними традиціями багатодітної сім’ї.
Більша частина населення нашої планети припадає на 20 великих народів, чисельність яких перевищує 50 млн. До них у першу чергу належать китайці, гіндустанці, американці США, бенґальці, бразильці, росіяни, японці, мексиканці, німці, в’єтнамці, турки, іранці, англійці, французи, італійці.
На сьогодні населення нашої планети перевищує 6,5 млрд, але розміщене воно нерівномірно через різні природно-кліматичні й історичні фактори. Найбільше людей проживає на півдні та на південному сході Азії, а також у Західній та Центральній Європі. На ці райони припадає до 70% населення планети. А на дві країни, Китай та Індію, припадає понад третина землян. Постійного населення немає тільки в Антарктиді: через вкрай суворі природні умови тут тимчасово перебувають лише співробітники науково-дослідних станцій.
ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА ЛЮДЕЙ
Українська